Чому людина у хатньому лахмітті не має душевного спокою?

Пригадуєте, ще при союзі, у кожному помешканні серванти були набиті кришталем? Цукерниці, салатниці, фужери, стаканчики на тоненьких ніжках і навіть кришталеві роги… Полиці аж вгиналися від кришталю, а наші мами продовжували скуповувати у комісійних магазинах чи «з-під прилавка» той непотріб. Бо той кришталь був ознакою заможності родини.

Чому непотріб? А коли ми їли-пили з нього? Хіба що на великі свята. Та й то, пригадую, мама казала: «Не став на стіл стаканчики на ніжках, бо як розіб’ється…». Зате раз на місяць чи перед великими церковними святами робилося у тих сервантах-креденсах генеральне прибирання.

Час минув. Минула мода на той «ширпотреб». І де він зараз? Хто має родину у селі — обдарував усіх. У кого нема — кришталь у коробках перемістився на інші полиці — у підвали. Просто рука не підіймається викинути, тому й спочиває той кришталь — а може, колись знадобиться.

Якось я подумала: чому так? Чому ми завжди собі у чомусь відмовляємо. Все відкладаємо на «ліпші часи». Чому ще тоді, коли наші серванти були забиті тим мотлохом, ми не встигли насолодитися тим кришталевим дзвоном? Таке враження, що хтось з нас проживе два життя. Треба їсти з гарного посуду, пити з найкращих стаканів та фужерів і ніколи не жаліти, якщо щось розіб’ється. Просто кажіть, що то — на щастя.

Як і не розумію тепер людей, які вдома переодягаються у старий, порозтягуваний, спраний одяг. Так, колись наші батьки, якщо на блюзці чи штанах поставили пляму, казали: «То буде по хаті ходити». Але ж минули часи тотального дефіциту! Річ з плямою чи порозтягувана від кількаразового прання має бути у смітнику. На мою думку, підбирати хатній одяг треба так само відповідально, як і речі для виходу «на люди».

Має бути зручно, комфортно і стильно. А тут недавно прочитала у соцмережах, що за повір’ям, порвані, старі та брудні речі притягують невдачі. Бо такий одяг, як з’ясувалося, насичений енергією руйнування. А це означає, що людина у такому хатньому лахмітті не матиме душевного спокою. Ба, більше: заплямовані, порозтягувані чи з дірочками, нехай і маленькими, стають «енергетичними» фінансовими дірами, в які вилітає увесь сімейний добробут.

Згідно з багатьма прикметами, одяг має свою енергетику. Бруд та порвані ділянки можуть бути сприйняті, як порушення гармонії та притягувати негатив. А ще, кажуть, такий одяг може приносити нещастя.

Можливо, це забобони. Не сперечаюся. Але психологічно такий одяг може людину і пригнічувати. Уявіть: на роботі ви парадуєтеся у стильних джинсах, новому светрі, кросівках за кілька тисяч гривень… Почуваєтеся впевнено. Ввечері повертаєтеся додому, знімаєте зі себе той весь «шик і шарм», натягуєте на ноги старі спортивні штани з «витягнутими» колінами і футболку, яку ще купували «за часів Франца Йосифа», з плямою на грудях… Раптом з’ясовується, що ви випадково забрали другу пару ключів від кабінету (флешку, важливий документ…), і колега мчить до вас додому цю річ забрати. Відчиняєте двері, і лише тоді розумієте кислий вираз його обличчя. Колега не може повірити, що принцеса раптом перетворилася на неохайну попелюшку. А вам стає соромно, ви себе «загризаєте». Ну, а психологічні проблеми, як відомо, також призводять до фінансових труднощів. Тому варто пам’ятати, що порваний і брудний одяг не принесе жодних позитивних змін у житті, а носіння акуратного та чистого одягу створить позитивний настрій та додасть впевненості у собі.