Треба розрізняти експортний варіант президента

Коротко про фільми про Зеленського для BBC.

Давно треба розрізняти експортний варіант президента.

І той, що для внутрішнього користування. И так сойдет, «я вам никому ничего не должен…»

Той, що на експорт — емоційний ультрапатріот з яскравими промовами, який підводить британську аудиторію до думки, що не було би його в країні — люди б за ту країну не воювали.

А є ще Зеленський чисто наш. Який зневажає журналістів. Оберігає Татарова наче квочка вересневе курча. І йде на повідку у свого кращого потужного менеджера, який навіть повністю підім’яв під себе міжнародну політику — базу президентських обовʼязків.

У фільмі посвітив пузом режисер Кварталу і новоспечений енергобізнесюк Кірющенко. Судячи з того, як він розвалився в кріслі для коментаря — людина поганий кіношник. Бо для кіна на ВВС варто було би підібрати тєлєса. Або вдягнути блейзер.

Олену Зеленську, судячи з усього — все забембало. Воно і не дивно, що недавно в західному медіа була стаття, де йшлось про те, що Єрмак навіть з парою у відпустки катався.

Нащо ці фільми?

ВВС теж варто наповнювати програмну сітку.

Зеленський — медійний. Тема України на Британщині стоїть високо. Плюс, системним суспільствам, як країна у війні обирає в президенти людину, яка не знала про політику ні чорта. Це є не Черчилль та Еттлі, які увійшли у свою війну — будучи серйозними бойовими офіцерами та ветеранами Першої світової. І не тільки.

Тож британці можуть поїсти пудингу під це кіно.

Нам же варто подумати, хто нас репрезентує у світі. Файний серіальний хлопець на унітазі чи щось інше.

Джерело