Різновид стокгольмського синдрому…

Знаю і Кара-Мурзу, і добре знайомий з Яшиним. Вони сіли в російський гулаг за жорстку позицію проти війни. Проте на пресбрифінгу продемонстрували якийсь різновид стокгольмського синдрому: «Не чіпайте санкціями російський народ, чіпайте злочинців».

Я не можу собі уявити, що з людьми робить рашистська тюрма, але, очевидно, психологічна травма глибока. Особливо при щоденних обов’язкових переглядах роспропаганди. При цьому варто прийняти як факт, що голос «хороших руських» Володимира та Іллі будуть чути у світі, до нього будуть дослухатися наші партнери, і в питаннях санкцій цей голос піде всупереч з українською позицією.

Єдиний нелінійний вихід, який я бачу — запросити їх в Україну. Є кого і що їм показати, довести, що злочинців в росії повно і за межами кремлівських стін. Без цього кроку нам буде важче доводити протилежне. Ефектна критика — добре, ефективні дії — краще.

Джерело