Новий український кардинал клопотатиме про військовополонених

У базиліці Святого Петра у Римі відбулася публічна консисторія — особлива нарада із призначення кардиналів. Разом із 20 іншими за рішенням Папи Франциска цей сан отримав 44-річний українець Микола Бичок, правлячий архієрей єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Цей виходець із Тернопільщини є сьомим кардиналом в історії Української греко-католицької церкви і наймолодшим зі 140 чинних кардиналів, які мають право брати участь у виборах Папи Римського. Понтифік надав Миколі Бичку титул кардинала-пресвітера собору Святої Софії (ця базиліка тепер буде його кардинальським осідком-резиденцією), а також вручив кардинальський перстень. Після Святої Меси кардинал Микола Бичок передав благословення українському народу.

Усі, хто спостерігав за це­ремонією призначення, звернули увагу, що, на від­міну від інших кардиналів, які мали на собі традиційні чер­воно-білі мантії, представник України, який належить до од­нієї зі східних католицьких цер­ков, носив інше облачення. Як повідомила пресслужба Мель­бурнської єпархії Святих апос­толів Петра і Павла, кардинал Микола Бичок був одягнений у мантію старокиївської традиції пурпурового кольору з вишити­ми образами Петра й Павла. А на голові (відповідно до україн­ської монашої традиції) мав ку­кіль чорного кольору за стилем часів Берестейської унії XVII сто­ліття, оздоблений тонкою чер­воною каймою.

Не приховував емоцій від по­баченого посол України у Вати­кані Андрій Юраш: «Символіч­ний жест сьомого кардинала в історії Української церкви — він вирішив використати для це­ремонії ті ризи, які були в ужит­ку київських митрополитів у XVI-XVII століттях, — очевидне та сміливе підтвердження та свід­чення унікальної самобутнос­ті української духовної традиції. Усі у Базиліці були вражені!».

Наступного дня після вве­дення у сан кардинал Мико­ла Бичок у Софійському соборі Рима, який є центром духовно­го життя українців в Італії, очо­лив молебень за мир в Україні. У храмі молилися за наших вій­ськових, лікарів, капеланів, по­ранених, полонених, зниклих безвісти та всіх, хто постраж­дав від війни. За повідомленням Релігійно-інформаційної служ­би України, кардинал Микола Бичок зацитував заповіт Патрі­арха Йосифа Сліпого, який за­повідав пам’ятати собор Святої Софії «як знак і символ знище­них та збезчещених українських храмів Божих… А над усе нехай собор Святої Софії буде для вас провідним знаком і свідком Со­бору живих українських душ, святим місцем молитви й літур­гійної жертви за померлих, жи­вих і ненароджених». Кардинал наголосив, що «ці слова акту­альні й сьогодні, коли ворог на­магається знищити нашу хрис­тиянську, духовну, культурну та національну ідентичність».

Під час своєї проповіді кар­динал Микола Бичок говорив про «духовний меч», який допо­може народу України перемог­ти ворога. «Саме силою молит­ви та заступництвом Пресвятої Богородиці ми отримуємо сили для доброї боротьби та пропо­відування Божої любові в Україні та в усьому світі», — зазначив владика.

Згодом кардинал Микола Би­чок зустрівся з родинами захис­ників України. Вони попроси­ли його сприяти визволенню з російського полону своїх синів, братів, чоловіків. Особливо про­сили допомогти у розшуку без­вісти зниклих, у першочерго­вому визволенні з неволі важко поранених і тяжко хворих поло­нених.

Кардинал Микола Бичок ви­слухав ці прохання і пообіцяв зробити все від нього залеж­не. Очевидно, прохання україн­ських родин він передасть Папі Римському, до голосу якого мали би прислухатися у кремлі.

P. S. Повертаючись до цере­монії призначення нових карди­налів, зазначимо, що Папа Рим­ський ввів до Колегії кардиналів і найстарішого з них — 99-річ­ного італійського архієпископа Анджело Ачербі. Однак обира­ти понтифіка він не зможе — цим правом наділені кардинали, яким ще не виповнилося 80…

Коментар для «ВЗ»

Ірина МАДЕЙ, жителька м. Сіднея (Австралія)

Я мисткиня зі Львова, моя родина походить з Тернопільщини. Ось уже 45 років мешкаю в Австралії. Саме тут я познайомилася із Мико­лою Бичком. Це сталося під час прекрасної прощі, яку наш єпарх орга­нізував у Канберрі. Ми мали з ним велику розмову про духовне життя українців в Австралії, про війну в Україні і як її можна було б зупинити. Мені бракує слів, щоб передати світлі враження від цього спілкування.

Наші віряни і наше духовенство багато роблять, щоб прийшов мир на нашу любу Батьківщину. Молимося за цей мир, про це йдеться у кожній Службі Божій у нашій церкві. Щосуботи виходимо з плакатами на численні мітинги протесту у центрі Сіднея, на яких вимагаємо, щоб росіяни припинили цю прокляту війну в Україні. Збираємо кошти для допомоги нашим героям. Зокрема допомогли воїну, який на фронті залишився без обох ніг…

Думаю, кардинал Микола Бичок на своїй новій посаді допоможе наблизити найбільшу мрію українців — щоб ця ненависна війна наре­шті припинилася, щоб у домівки моїх співвітчизників прийшов мир.