Опертя на власні сили

Дуже популярний в Україні концепт. Завжди, в усіх суспільних групах чимало прихильників України, «сильної власною силою».

Сприйняття цієї ідеї доволі широке — від закликів «шукати свій шлях» до заяв на регіональне лідерство.

При тому головне побажання до України щодо здійснення цих мрій залишалось — жити відповідно до власного потенціалу. Який — ресурсний, енергетичний, промисловий, науково-освітній — наче давав основу для сміливих задумів.

Бракувало найчастіше одного. Точніше, кількох чинників, повʼязаних між собою. Лідерства, ефективних кадрів і відтак — сприятливих для розвитку правил і їх ефективного виконання.

Нині, у розпал війни за виживання, Україна постає перед необхідністю опертя на власні сили з інших причин.

Демократичний світ не відчуває, всупереч переконаності більшості українців, що Україна «захищає їх від орди». Демократичний світ вірить у НАТО, технологічну та економічну перевагу. При цьому не бажає зрікатись переваг мирного життя. Тому «купує» шантаж росіян про «ескалацію».
До того ж «квартальне» керівництво України переймається «спецефектами» та боротьбою з внутрішніми опонентами більше, ніж результативністю зовнішньої політики та переконанням партнерів.

Звідси — помірність постачання, затримки, неквапливий розвиток військового виробництва.

Ті, хто ішов до посад під гаслом «я вам нічіво нє должен», сповна відчули цей підхід. Біда, що не на собі, а на країні.

Тож для Перемоги Україна мусить знайти опору на власні сили. Використати весь потенціал, який зберігає українське суспільство, бізнес, науковці.

Перше — це, власне, організація виробництва зброї, боєприпасів, ракет, безпілотників, засобів РЕБ тощо. До того — стимулювання нових винаходів і швидкого їх застосування.

Друге — ресурси для цього можна отримати, організувавши виконання «угод про співпрацю в галузі безпеки». Документів, підписання яких влада колекціонує. А треба натомість, використовуючи положення цих угод про фінансову, технічну, технологічну допомогу, організовувати відповідну співпрацю. На це мають працювати та компетентні відомства, і бізнес — за сприяння, а не перешкоджання держави.

Третє — найважче і найлегше водночас. Найважче — бо це знов про лідерство, компетентність і спроможність. А з цим у нинішньої влади найбільше проблем (навіть з лідерством — бо виробництво відосіків лідерством не є).

Але найлегше — бо є легітимні та швидкі способи розв’язати цю проблему. Створенням професійного Уряду національної єдності.

Україна переможе, якщо політики усвідомлять і розв’язуватимуть цю проблему швидше, ніж вичерпається потенціал суспільства.

Джерело