На що сподівався Навальний, повертаючись до росії?

Є також версія, що одна з крем­лівських «веж», які конкурують між собою, пообіцяла Наваль­ному захист. «Трохи посидиш, аби стати ще популярнішим у народі, а потім ми тебе ви­тягнемо»… Представники тієї «вежі», якій набридло жити під персональними західними санкціями, начебто планува­ли використати Навального у своїх інтересах — у боротьбі за владу «після путіна». Мовляв, і санкцій би нарешті позбулися, і Заходу Навальний у ролі на­ступного лідера рф «зайшов» би.

Навіть якщо такий план справді існував, щось «не зрослося». Коли Навальний повернувся до росії з лікуван­ня в Німеччині, проти нього по­рушили нові кримінальні спра­ви й швидко запроторили за ґрати. У серпні 2023-го мос­ковський міський суд засудив Навального за «створення екс­тремістської спільноти, фінан­сування екстремістської діяль­ності й заклики до екстремізму в Інтернеті». За цим звинува­ченням опозиціонеру дали 19 років колонії. Вийти на свобо­ду йому вже не світило.

Деякі українські оглядачі (переважно з молодших, кого «триґерить» від «крашу» чи «кринжу», і в кого навіть Борис Нємцов «у тумані», не кажучи вже про Галину Старовойто­ву й Анну Політковську, також убитих у рф) зараз кажуть, що розправа над Навальним їм глибоко «пох». Бо такий самий російський шовініст, як і путін, тому його зовсім не шкода…

Гадаю, ставити знак рівно­сті між путіним і Навальним — абсурд. Так, Навальний казав свого часу, що Крим не бутерб­род, аби його легко можна було Україні повернути, — але потім змінив свою точку зору, і укра­їнський суверенітет над Кри­мом під сумнів уже не ставив.

До речі, коли Навальний го­ворив про «бутерброд», його тодішню ідею про необхідність проведення у Криму нового, «чесного» референдуму, по­діляли чимало політиків Захо­ду (понад усе хотіли уникнути «ескалації», яка могла роздра­тувати путіна). Не виключаю, саме на Заході Навальному та­кий підхід і підказали. Мовляв, і путінську анексію Криму явно не підтримаєш, і російських виборців, які здебільшого ви­ступають за цю анексію, не від­штовхнеш…

Нагадаю, 2021 року на Ютуб-каналі Олексія На­вального вийшов фільм-розслідування його Фонду бо­ротьби з корупцією «Палац для путіна. Історія найбільшого ха­баря». У рф цей фільм мав ре­кордні 119 мільйонів перегля­дів. Талановита журналістська робота мала широкий резо­нанс і на Заході. Цим фільмом Навальний остаточно утвердив себе там як «героїчний противник путіна». І, можливо, підпи­сав собі смертний вирок.