Як бережу своє ментальне здоровʼя
Намагаюся всього менше читати у соцмережах і краще зосередитися на зборах моїм друзям-військовим, на музиці або на книжках
Я вирішила зараз поберегти своє ментальне здоровʼя в той спосіб, щоб не коментувати у фейсбуці все, що довкола нас несеться.
Не коментувати не означає не бачити, не читати, не проживати, не стресувати.
Але я намагаюся всього менше читати у соцмережах і краще зосередитися на зборах моїм друзям-військовим, на музиці або на книжках.
У бізнес-школі ми читали нещодавно одного дуже давнього і цікавого дядька — Ібн Халдуна і от він вивів одне важливе поняття, яке називається асабія.
І що то таке, щоб простіше пояснити, — то як у Франка «дух, що тіло рве до бою». То щось ірраціональне і дуже сильне, яке дозволяє групі людей протистояти супротивнику, який має велику перевагу — бо вони, як Леся, мають у грудях «те, що не вмирає».
Бо вони велетні.
Словом, ви зрозуміли, що я хочу вам донести.
Не можна втрачати свого серця, повного вогню.
Не можна дозволяти собі тліти.
А ще ми точно смертні. Але це не страшно, коли у грудях те, що не вмирає.
Все, що рятує нас від смерті, — любов животворяща.
