Завжди зауважуй, кому це вигідно
Ціна нафти марки Брент, що є основним показником для Європи, сягнула 18 вересня 2023 року 93 доларів за барель. У наступний тиждень ціна впала до 90 доларів, але 27 вересня знову піднялася до 92 доларів. Далі настав обвал ціни: з 27 вересня по 5 жовтня ціна впала на 10 доларів до 82 доларів за барель. Наступного дня, у п’ятницю, ціна трошечки зросла до 83 доларів
Мабуть, дехто з нафтотрейдерів вже мав відчуття, що за вихідні, коли торги припиняються, має прилетіти «чорний лебідь», тобто трапиться подія, яка зупинить падіння ціни нафти.
У суботу світ дізнається про жахливий теракт в Ізраїлі, коли 1400 цивільних осіб були холоднокровно вбиті озброєними автоматами бойовиками.
З понеділка, коли відновилися торги нафти, падіння ціни припинилося, і ціни пішли вгору. 19 жовтня ціна бареля знову перетнула відмітку у 90 доларів.
Але з того часу вона почала падати і 8 листопада скотилася до 79 доларів.
Чому? А тому, що не вдалося ні утримати ізраїльську армію від військової операції проти терористів Хамасу, ні намовити інше терористичне угруповання — Хезболлу — розпочати масштабну війну на півночі Ізраїлю. Можливо, що у найближчі вихідні Ірану ще вдасться змусити своїх клієнтів — терористичне угруповання Хезболла — до самовбивчої війни з Ізраїлем. Тоді падіння ціни нафти знову припиниться. Але Хезболла вже бачить на прикладі Гази, що ціна такої слухняності щодо Ірану може коштувати таких втрат, яких ніякий Іран не компенсує.
При чому тут дії терористичних угруповань Хамас та Хезболла та світова ціна нафти? А при тому, що коли починаються бойові дії на Близькому Сході, то світові нафтотрейдери починають нервуватися, що нафтовидобувні арабські країни зменшать постачання нафти на світовий ринок або Іран перекриє Ормузьку протоку, через яку проходить більша частина танкерів, що перевозять нафту арабських експортерів. Здебільшого, ці жахи нафтотрейдерів не справджуються, але ціни на нафту тим часом йдуть догори, що вигідно всім країнам-експортерам нафти. Особливо країнам, що входять до картелю з назвою ОПЕК+. До нього входять арабські експортери нафти, а також Іран та росія. Всі вони виграють, коли ціна нафти зростає. Основною зброєю цього картелю є зменшення обсягів нафти, яку вони постачають на світовий ринок, що споживає приблизно 100 мільйонів барелей на день. Скорочення постачання впливає на баланс попиту-пропозиції, і тому ціни йдуть догори. Але скорочення постачання призводить і до скорочення прибутків через те, що скорочені барелі не продаються на ринку. Тому то Саудівська Аравія і не хоче ще більше скорочувати свій експорт нафти і звинувачує міфічних «спекулянтів» у падінні ціни бареля. Крім того, коли у картелі багато учасників, то дехто з них намагається таємно продати ті барелі, на які він присягнувся скоротити свій експорт.
Значно краще для всіх членів картелю ОПЕК+ коли на Близькому Сході розпочинається війна: тоді можна не скорочувати пропозицію нафти, а ціни все одно йдуть догори. Тому ми не можемо точно сказати, хто саме з членів ОПЕК+ спонукав бандитів Хамасу на терористичний акт 7 жовтня 2023 року. Але можемо впевнено сказати, що це було вигідно всім членам ОПЕК+, у тому числі Ірану та росії, бо призвело до зростання ціни нафти.
А Україні зростання ціни нафти не вигідно, бо ми не продаємо нафту, а купуємо її. Крім того, при підвищенні ціни нафти росія отримує додаткові прибутки для продовження війни в Україні.
Тому нам бажано, щоби ізраїльська армія швидко зачистила Газу від всіх терористів Хамасу, і війна припинилася.
Бо тоді нафтотрейдери заспокояться щодо можливості тривалої війни на Близькому Сході, і ціни на нафту ще більше впадуть.
Щоправда, у довгостроковій перспективі відсторонення Хамасу від влади у Газі не вирішує проблеми знищення тероризму на Близькому Сході. Бо хто прийде до влади у Газі замість Хамасу? Скоріше за все — правляче угруповання ФАТХ з Західного берега річки Йордан. Воно вже було при владі у Газі і теж сприяло підвищенню ціни нафти, коли цього вимагали від них донори з багатих нафтоносних арабських країн. Єдина відмінність була лише у менших масштабах. Акцентування уваги світової громадськості на стражданнях тисяч людей, які стають жертвою цих великих нафтових інтересів, не допоможе уникнути терористичних актів у майбутньому і неминучу військову відповідь Ізраїлю на ці теракти. Цей диявольський ланцюжок подій не вдасться розірвати поки ОПЕК+ буде визначати ціну нафти. Одним з корисних засобів для зменшення контролю ОПЕК+ над ціною нафти було би створення Європейського резервного фонду нафти на кшталт Стратегічного бензинового резерву США. Це би сприяло більшій незалежності Європи від поставок нафти країнами ОПЕК+. Це також зменшувало би контроль ОПЕК+ над світовими цінами нафти і у такий спосіб зменшувало вірогідність терактів у майбутньому.
