Як історію про «снайпершу» перетворили на інформаційне сміття

Інформаційне сміття.

Кілька разів бачив в мережі розповіді про якусь «снайпершу», яка перетворила своє життя на фронті і в тилу в реаліті-шоу.

«Снайперша одружилася, снайперша — розвелася, снайперша розповіла таємні подробиці…» — і таких заголовків можна побачити кілька. Вони мені нагадують новини деяких ЗМІ, які розповідали, що дочка Полякової взяла «чл.н в рот на камеру».

Мене дивують журналісти, які шукають цікаву інформацію, а насправді зариваються в купу брудної білизни під назвою а-ля недолуга савченко.

Хочете побачити справжніх снайперів, їдьте на фронт, вони там і вони геть не подібні на жіночку, що на фото.

Після таких дописів та історій, суспільство починає думати, що дівчата ідуть в армію, аби одружитися і вдало побудувати свою кар’єру. Хоча дівчата і жінки на фронті — це в більшості героїні, які на рівні з хлопцями роблять все, щоб зупинити ворога.

Тема снайперів взагалі унікальна — це важка і неблагородна робота, яка вимагає закритості, терпіння, фізичної підготовки, а не п’ятисантиметрових нігтів і втомленого погляду.

Розповідайте українцям про героїв, руки яких втомлені від копання окопів, чистки зброї… Руки героїв зберігають сліди крові побратимів, вони тремтять, коли п’ють чай з алюмінієвої чашки і розгортають волонтерські цукерки.

Таких героїв сотні тисяч, і суспільство має знати про них, а не дурників, які сприймають життя, як гру чи соціальні мережі, щоб потім іти в політику чи намагатися «вдало» одружитися.

Джерело