Відсутність публічних домовленостей з зустрічі путіна та Ердогана не має вводити в оману
Вони потрібні один одному і так само один одного розуміють
Через Туреччину проходило чимало підсанкційних товарів і схоже це буде й далі, лише за іншими схемами. В багатьох сферах — від енергетики до туризму вони приречені домовлятися, адже інших варіантів в них небагато. Однак стосовно так званої «зернової домовленості» путін і далі підніматиме ставки. І справа не тільки у наявності великих обсягів свого зерна. Для кремля їжа — це майбутні енергоносії. Залежність від російських нафти і газу поступово знижуватиметься через «зелену» революцію та боротьбу зі змінами клімату. А їжа буде потрібна завжди, сотні мільйонів людей не уявляють собі трапези без хліба. Побудувати новий зашморг — нову систему залежностей — одна з ключових задач для російського керівництва, можливо навіть номер один. За продовження «зернової домовленості» Кремль хоче отримати цілу низку публічних і непублічних поступок, насамперед повернути всю систему послуг для свого експорту аграрної продукції та добрив — від зняття SWIFT обмежень з Россільгоспбанку до поновлення всіх страхових та транспортних послуг.
Причому москва і зараз може проводити платежі через Газпромбанк, що не є під санкціями, але хоче почати руйнування всієї системи санкційного тиску. Нова система залежностей призначена не тільки для незахідних країн — подивіться, як зростає імпорт добрив в тій самій Німеччини, де дешевий газ тепер відсутній, але частина добрив це і є «сухий газ». Якщо не можна експортувати «звичайний» газ, то чому б не перейти на добрива, це навіть краще.
Це далеко неповний перелік російських умов і їхнє прийняття чи неприйняття буде означати фактично продовження чи зміну стратегії Заходу щодо рф. Тому при всій повазі до Ердогана очікувати, що саме він вирішить це питання, кепсько. Та і для путіна, який добре розуміється на геополітиці, потрібно було «накачати» президента Туреччини для розмов на саміті Двадцятки наприкінці цього тижня в Індії. Хочеться вірити, що це йому не вдалося і тези про африканські перевороти через нестачу зерна не спрацюють. Але турецько-африканська коаліція в Індії може отримати нових учасників і це не остання серія.
