У цієї війни є лише один сценарій

Для цього слід взяти під вогневий контроль трасу М14, на якій лежить місто Маріуполь та порт Бердянськ. Вогневий контроль — це можливість обстрілювати трасу М14 артилерією. Наразі українська артилерія має дальність стрільби 80 км. Принаймні, та частина артилерії, що постачається нашими союзниками.

Взяття під вогневий контроль та звільнення Маріуполя і Бердянська — це не теж саме. Але з точки зору припинення постачання вантажів до Криму, має той самий ефект.

Тому насправді взяття під вогневий контроль траси М14 можна би було вважати майже таким успіхом наступальної операції ЗСУ, як і визволення Мелітополя та Бердянська. З цієї точки зору ключовою метою наступальних дій ЗСУ буде звільнення міста Токмак у Запорізькій області, яке знаходиться на відстані 50 км на північ від Мелітополя. Звільнення цього міста дозволить також через кілька тижнів звільнити Запорізьку атомну електростанцію просуванням на захід від Токмака, оскільки мінні поля та захисні споруди агресора призначені для захисту з півночі, а не сходу.

Звільнення Запорізької АЕС до наступного опалювального сезону не залишить агресорам надій заморозити Україну або дістати зиск від збільшення цін на газ у Європі. Тому, що генерація електроенергії у Європі значною мірою залежить від спалювання газу на теплових електростанціях. Якщо Європа буде змушена допомагати нам електроенергією, то це збільшить потребу у газі і, відповідно, його ціну. А якщо Запорізька АЕС знову постачатиме електроенергію у мережу, то ми будемо допомагати електрикою Європі.

Усе це прекрасно розуміють наші вороги. Тому вони вкрадуть на Запорізькій АЕС все обладнання, яке тільки можна вкрасти, як це вони зробили у Чорнобильській зоні, коли відступали з Київської області.

Але на терористичний акт на АЕС, скоріше за все, вони не наважаться. Це тому, що Курська атомна електростанція знаходиться лише у 80 км від українського кордону. Тож і вона опиниться у зоні вогневого контролю української артилерії. Тому агресори мають брати до уваги, що жахливі наслідки витоку радіації нашкодять не тільки Україні. Часи, коли можна було завдавати шкоду в односторонньому порядку, вже минули.

Наші вороги також розуміють, яке важливе стратегічне значення має місто Токмак: як у зв’язку з вогневим контролем траси М14, так і у зв’язку зі звільненням Запорізької АЕС. Тому вони укріпили це місто не тільки з півночі, а з усіх чотирьох боків.
Через такі перешкоди на ЗСУ чекає епічна боротьба, і це завдання наші збройні сили мають виконати у найближчі три місяці.
Зараз стало модним у засобах масової інформації Європи та Америки обговорювати різні сценарії початку мирних переговорів у залежності від успіху ЗСУ у поточній наступальній операції. Цей наратив, звісно, запущений російською пропагандою з таємною надією відхопити хоча б який-небудь шматок української землі. Це марна надія: у цієї війни є тільки один сценарій — повне звільнення усіх українських земель, визнаних міжнародним правом та світовим співтовариством.

Президентські вибори у США, які відбудуться наступного року, вже починають впливати на обсяг і швидкість допомоги, яку виділяє Україні Конгрес. Він складається як з демократів, так і республіканців, і другі не дуже зацікавлені, щоби перемога України у війні з росією була приписана президенту-демократу напередодні президентських виборів.

Але хто б не переміг на виборах, після їхнього завершення Конгрес знову збільшить допомогу Україні, тому, що перемога України у цій війні потрібна будь-якому президентові США, до якої б партії він не належав. Україна має двопартійну підтримку у США, і тільки міжпартійна боротьба на виборах може створити для нас тимчасові проблеми. Так само, як і зернова проблема з Польщею. Перейдуть вибори, і минеться проблема. У період до президентських виборів у США росія буде докладати найбільших пропагандистських та дипломатичних зусиль, щоби хоча б що-небудь відхопити і якомога менше заплатити за цю агресію. Тому речник путіна Пєсков оголосив, що росія претендує на чотири українські області, бо вона записала їх собі у конституцію.
Це нагадало жарт про зайця, який ходив по лісі і казав звірям, яких там зустрічав, що ось він записує їхнє ім’я у зошит. Тому вони увечері мають приходити на сінник, де він їх буде грати. Невдовзі він зустрів левицю і повідомив, що записує її у зошит. Левиця йому на то відповіла: «А ти добре подумав вухастий?» Заєць не розгубився і відрапортував: «Ну, як ні, то ні. Я викреслюю твоє ім’я із зошита!»

Коли наша левиця, що зветься ЗСУ, визволить Токмак, вона обов’язково запитає Пєскова, чи добре він подумав перед отими своїми записами. Сподіваємося, він виявиться не менш кмітливим, ніж заєць.