Про НАТО і чому ми не маємо право ображатися

1. Чи мали ми шанс отримати дату вступу до НАТО? Ні не мали. Тому всі слова про те, як Україна програла свій шанс — це спекуляції. І головна причина — ні США, ні Німеччина, ні Франція не знають, а що ж для них є перемога.

2. Чи витиснули ми все з цього саміту? В цілому так. Головне — ми отримали довготермінові гарантії підтримки. Звичайно, ми знаємо ціну цим гарантіям, але на 2024 рік ми ці гарантії маємо. А в нинішній час, термін один рік — це дуже багато.

3. Чи сталося щось критичне для нас? Точно ні. Попереду дуже складний період, адже наприкінці осені ми маємо отримати (або не отримати) план з вступу до ЄС. Тому зараз це має стати одним з головних фокусів нашої дипломатії. І паралельно потрібно думати, як прискорити процес надання чіткої дати вступу до НАТО. Але якщо ми не отримаємо чіткий план з ЄС, НАТО стане на порядок віддаленішими від нас.

4. Про що росіяни почали писати вже вчора і що підхоплюють наші ідіоти? НАТО показало віслюку (тобто нам) морквинку і віслюк іде. Так от, нешановні диванні ідіоти: найдурніше, що ми можемо зробити, так це образитися. Образитися — це підіграти росіянам і втратити і НАТО і ЄС.

З кого нам треба брати приклад? З Туреччини, яка з 90-х чекає вступ до ЄС і яка не образилася, а використала цей час, щоб стати потужним гравцем. Це той шлях, який має обрати Україна.

Джерело