Далекі від війни люди бачили контрнаступ інакше
Трішки про розклАди на фронті. Забігаючи наперед — все, що я виклав нижче, це мої роздуми згідно з даними із відкритих джерел та окремими розповідями побратимів
Є певна іронія в тому, що наш контрнаступ люди, далекі від війни — як в Україні, так і за кордоном, та й навіть у стані ворога — бачили інакше.
Вони його бачили як щось на кшталт омріяного радянськими теоретиками ривка до Ла-Маншу: спершу пекло з неба впаде, а потім «Леопарди» вишикуються в одну лінію та спробують ломанутися до азовського узбережжя. Десь те вони й планували.
А насправді наш контрнаступ має ті ж особливості, що і попередній на Херсонщині, з поправкою на масштаб. ЗСУ не стали перти в лоб на потрійну лінію оборони, ото диво!
Зараз, якщо хтось не зрозумів, бої йдуть більше у передпіллі (смуга різноманітних загороджень, розташована перед головною лінією оборони. — Ред.) першої лінії російської оборони, максимум на ній. І йдуть не навалою, а відносно малими групами, перекатами «арта-танки-піхота». І на відносно короткі відстані.
Стратегія ЗСУ тут помітна зі статистики втрат ворога. Уважні люди могли побачити, що різко зросли втрати російської артилерії. ЗСУ реалізує свою перевагу в дальності та точності засобів ураження. Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює противника, починаючи з найбільш важливого ресурсу — арти й техніки, на які припадає 80% наших втрат.
Своєю чергою, росіяни намагаються реалізувати свою перевагу в авіації. Одна з причин, через які обстріли Києва не просто тривають, а стають усе більш різноманітними за номенклатурою зброї — росіяни хочуть, щоб якомога більше українських засобів ППО рятували мирних мешканців, а не заважали росіянам відпрацьовувати по наших позиціях дронами та керованими авіабомбами.
Зараз йде гра на виснаження резервів — і тут мова не стільки про особовий склад, скільки про техніку. У кого вона закінчиться пізніше — той і в дамках. Стримувати український прорив без артилерії та особового складу, самою авіацією та мінними загородженнями росіянам буде важко. Як і ЗСУ — наступати без техніки.
Поки що це «бодалово» йде обережненько на нашу користь. Російські воєнкори знімають ті самі «Леопарди» й «Бредлі» з різних ракурсів і волають про переможну перемогу, але тим часом у них різко зменшуються арта, штаби, склади, офіцерський склад. Десь так було і на Херсонщині.
Усе могло б бути трошки інакше, якби в України були кращі справи з авіацією та ППО. Утім, все могло б бути інакше в інший бік, якби росіянська «аналоговнєтна» зброя відповідала заявленим характеристикам. Тому наразі так.
