Новий російський план. До чого готується Молдова
Нещодавні погрози голови російського зовнішньополітичного відомства Сєргєя Лаврова на адресу Молдови не були випадковістю чи сплеском емоцій
Після несподіваної відставки уряду Наталії Гаврилиці президентка Молдови Мая Санду за кілька годин визначилась із кандидатурою нового прем’єра. Ним стане радник глави держави з питань оборони та національної безпеки, секретар Вищої ради безпеки Дорін Речан.
Заміна прем’єра відбулася буквально наступного дня після того, як президент України Володимир Зеленський на зустрічі з лідерами країн Європейського союзу повідомив, що ознайомив президентку Молдови з російським планом щодо дестабілізації ситуації в її країні. Причому факт такої інформації від українського президента підтвердили і в Кишиневі, — пише Віталій Портников.
Заміна прем’єр-міністра може означати, що в канцелярії президента Молдови всерйоз поставилися до попереджень із Києва. І що йдеться не про ті події, свідками яких ми вже були — протести активістів проросійських і популістських сил, безсоромна пропаганда та енергетичний шантаж, а про якусь нову російську програму дій, якій у Молдові збираються протистояти.
Зрозуміло, що деталі нового російського плану ані в Києві, ані в Кишиневі оприлюднити не поспішають.
Але сам факт його обговорення показує, що нещодавні погрози голови російського зовнішньополітичного відомства Сєргєя Лаврова на адресу Молдови та особисті образи її президентки зовсім не були випадковістю чи сплеском емоцій. Ні, російський міністр закордонних справ міг готувати ґрунт для здійснення нового плану. Так само, як звинувачення російських чиновників на адресу України та особисті образи на адресу її президента Володимира Зеленського випереджали так звану путінську «спецоперацію».
Із цього можна зробити простий висновок: росія продовжує вважати весь пострадянський простір сферою своїх особливих інтересів. російське керівництво навіть і не думає про будь-які цивілізовані відносини з колишніми сусідами по Радянському Союзу — незважаючи на те, що з часу «розлучення» минуло вже три з лишком десятиліття. Навпаки, у Москві впевнені, що мають повне право діяти у колишніх радянських республіках за допомогою механізму чекістських «спецоперацій» чи навіть справжньої війни, як у випадку з Україною.
А до керівників суверенних держав у кремлі ставляться як до регіональних чиновників, єдине призначення яких — виконувати вказівки з москви. Це і є російське уявлення про безпеку.
Тому новий молдовський уряд матиме непросте завдання — протистояти здійсненню плану, який, за очевидним задумом його організаторів, має реанімувати вплив проросійських сил у Молдові.
І це при тому, що саме проросійські політики разом із місцевими олігархами та корупціонерами, зрештою, завели розвиток Республіки Молдови в глухий кут. І обрання Маї Санду президенткою Молдови її громадяни сприйняли як шанс вибратися з цього глухого кута.
«Дякую, Наталю! — звернулася Мая Санду до своєї вже колишньої голови уряду. — Незважаючи на безпрецедентні труднощі, країною керували відповідально, з великою турботою і самовідданістю. Ми маємо стабільність, мир і розвиток — там, де інші хотіли війни та банкрутства».
А тепер новий кабінет міністрів має домогтися того, щоб зберегти стабільність і мир у Молдові. Символічно, що саме у день висування кандидатури нового прем’єр-міністра російська ракета вкотре перетнула повітряний простір Молдови в момент масованої атаки росіян на українську критичну інфраструктуру.
