Навіть дощ не зупинить грибника

У соціальних мережах я підписана на різноманітні «грибні» пабліки, і мені настільки часто траплялись дописи про зібрані гриби, що часом уві сні «косила» білі до кошика.

І от наближались вихідні. Прогноз погоди — штормове попередження, але це не зупинило нас. Прихопивши дощовики, їдемо до лісу.

По дорозі вже накрапав дощ, і ми розуміли — намокнемо. Та коли приїхали на грибне місце (родич розповів, що в тому лісі день перед тим назбирав з два десятки білих), вийшло сонечко.

Осінній ліс — це не лише про гриби, а й про спосіб медитації. Я знала, що зі своїм мінусовим зором, точно здалеку побачу хіба червоних мухоморів, але все ж сподівалась знайти справжнього гриба.

І ось лише після декількох хвилин у лісі — натрапила на білого. А тоді й «польські», і «синяки», і навіть одна лисичка потрапили до імпровізованого кошика. Бо справжнього грибного кошика ще не маю, тому не можу зарахувати себе до лав грибників.

У лісі ми були не самі, зустріли багато інших грибників. Один пан, набравши два великих кульки, вже йшов стежкою зі швидкістю пішохода, а не грибника, щоб не спокушатись і не закинути бодай одного-два до своєї колекції.

«Ото жінка «зрадіє», — жартує, бо «улов» у нього був «маслючий». Бо ти годину маслюки збираєш, а чистиш їх зо п’ять.

Вперше таке побачила у лісі: ми не лише словом перекидались з іншими грибниками, а вони нам підказували, де можна натрапити на грибні поляни. Унікальне явище!

«Намотавши на вус» інформацію, ми знайшли «маслюче» місце. Один-другий-третій, не встигаєш різати. Навіть дощ, який почав накрапати, не зупинив. Прийшли до тями, лише згадавши, що вдома їх таки доведеться чистити, тому, закривши очі, пішли до машини.

Вже у теплій квартирі мусила просити допомоги у гуглу «як очистити руки після маслюків».

Вітаю всіх, хто може відрізнити поганку від їстівного гриба, з Днем грибника і бажаю вдалого сезону.