Най смакує
Не можна «просувати» борщ як елемент української культури, якщо не просувати всю цю культуру, цінності та Україну
- «Ви краще борщ, борщ популяризуйте. Все решта - то дрібниці. Треба конкретика», - таке я почула в далекому 2012 році від Олега Волошина, коли ми прийшли до МЗС говорити про… імідж України, який точно був в занепаді через політику Януковича.
Тоді з іміджу України назовні можна було продати хіба що борщ. І єдина програма з популяризації України звелася до популяризації борщу.
Сьогодні Борщ і нашу, українську культуру його приготування внесли до культурного спадку людства ЮНЕСКО.
І це безумовно успіх. Але не МЗС, і точно не втікача Волошина.
Це успіх України, яка нарешті, на тлі російської агресії, а перед тим Революції Гідності голосно заявила про себе світові.
І відбулося це того дня, коли до українського парламенту внесли прапор ЄС, а весь світ спостерігає і підтримує нас в нашій боротьбі…
Яка тут мораль?
Не можна «просувати» борщ як елемент української культури, якщо не просувати всю цю культуру, цінності та Україну.
І дуже варто знати і поважати своє, бо це те, чим ми багаті і що даємо світові. А світ захоплюється, закохується і приймає - наші пісні, наші вишиванки, нашу кухню і тисячолітню культуру.
А борщ? Він точно житиме. Ставатиме поширенішим і популярнішим у світі. Як і Україна.
На відміну від Волошина і ОПЗЖ, бо своє, українське - завжди перемагає.
Най смакує.
