Брехня ніколи не визнає поразок
Але тому брехня ніколи не здатна перемогти
Правду на війні шукати важко.
- Де знаходиться передній край?
- Чи є хтось на тих позиціях, про які доповів?
- Чи ведеться корегований вогонь по цілі чи просто викидається по площі?
- Чи налагоджений зв’язок та взаємодія?
- Чи у батальйоні, якому ставлять наказ, професійні офіцери та сержанти, здатні його виконати?
- Чи варто тримати село у низині за будь-яку ціну, чи краще відійти на висоти та розвалити противника вогнем?
- Чи можна знімати з посади одного з кращих комбригів за те, що він сказав начальнику правду?
Правду знайти нелегко.
Брехня виживає на війні, бо її шукати не треба. Брехня говорить голосом суцільних перемог та успіхів і не визнає ніколи своєї відповідальності за провали та загибель людей. Брехня завжди помилки знаходить не у собі, а виключно у підлеглих. «Йдіть зачистіть - там вже нікого нема». Брехня дуже проста, і тому вона не терпить сумнівів.
А правда потребує або довіряти своїм підлеглим, або виконувати свої накази разом з тими, кого ти посилаєш не смерть. Бо правда живе не в штабах. Правда живе на планшеті командира роти та батареї і в очах його сержантів, в запитаннях солдатів. Саме ця правда змінює хід війни.
Правда на війні - бачити на власні очі та брати відповідальність - тобто ризикувати собою.
Брехня на війні - це не помічати, що накази виконують вмотивовані люди, а не кількість за списком бчс, не журнали обліку та не стрілки з прапорцями.
Брехня ніколи не визнає поразок, але тому брехня ніколи не здатна перемогти.
Правда завжди неприємна, але саме такий важкий та не завжди приємний є шлях до справжньої перемоги.