Цього разу ленд-ліз, крім перемоги над ворогом, полегшує і модернізацію України

З 1941 по 1945 рік москва отримала від США за ленд-лізом серед іншого:

• 22 150 літаків;
• 12 700 танків;
• 51 503 джипів та всюдиходів;
• 375 883 вантажівок;
• 345 735 тонн вибухівки;
• 1981 залізничних локомотивів;
• 2 мільйони 670 тисяч тонн нафтопродуктів;
• 106 мільйонів 893 тисяч тонн бавовни;
• 4 мільйони 478 тисяч тонн продовольства;
• 331 066 літрів спирту;
• 15 мільйонів 417 тисяч пар армійського взуття.

Особливо важливими були вантажівки. Вони підвозили снаряди і взагалі все необхідне. А без решти допомоги неможливо було сформувати резерви, як зауважив радянський маршал Жуков. Якщо це перекласти з військової на більш зрозумілу мову - неможливо би було виграти війну.

І Україна виграє війну тому, що ленд-ліз дозволить сформувати такі резерви, які забезпечені усім необхідним для участі у бойових діях.

У нинішніх цінах вартість ленд-лізу, надана москві під час Другої світової війни, сягала 160 мільярдів доларів. Вартість ленд-лізу для Великої Британії була у три рази більшою, головним чином, через поставку кораблів військово-морського флоту. москві кораблі не постачали через те, що вона вела сухопутну війну. А крім того, американці знали, що москва нічого не поверне, хоча угодою передбачалося, що техніку, яку не знищили під час війни, треба повернути Сполученим Штатам. москва нічого не повернула, мотивуючи тим, що вся техніка загинула. Але вантажівки «студебекер» можна було побачити у радянській армії ще у 60 роках минулого століття.

Якщо українська армія отримає хоча би 20% від того, що отримала москва під час Другої Світової Війни, то театр бойових дій “обмеженої військової операції путіна” буде перенесений з берегів Дніпра на береги Волги, води якої вже давно потребують “денацифікації”.

Але це нікому не потрібно, нам у тому числі. Тому допомога обмежиться потребами звільнення усіх окупованих українських земель.

Розуміємо, що ленд-ліз не звільняє території. Він допомагає її звільнити тим, хто вміє і налаштований звільняти. З наданою допомогою слід поводитися ощадливо і за призначенням.

Україні надали допомогу, бо її Збройні сили довели, що можуть ефективно чинити опір. Одним із вимірів ефективності є успіхи, досягнуті обмеженими ресурсами. Ощадливість допоможе бути ефективними і надалі. А також це означатиме для донорів, що вони зробили правильний вибір.

Крім того, ефективне використання ресурсів допомоги наблизить Збройні сили України до важливої стратегічної мети - переоснащення українських Збройних сил зброєю, яку мають країни НАТО. Наші Збройні сили оснащені здебільшого зброєю колишнього Радянського Союзу.

Тим, що відбувається, ми допомагаємо також нашим західним сусідам, зокрема, Словаччині та Польщі позбутися військової техніки колишнього Радянського Союзу (СС-300, Т-72, МіГ29 тощо). Замість цієї техніки країни колишнього Радянського блоку нарешті отримають техніку, що стоїть на озброєнні інших країн-членів НАТО. У такий спосіб ефективність збройних сил НАТО зростає, оскільки заміщення зброї та боєкомплектів до неї значно спрощуються. Сподіваємося, що і нашим Збройним силам вдасться, принаймні частково, перейти на використання зброї, якою користуються інші країни НАТО. Це значно наблизить Україну до вступу у НАТО. Ми це бачимо на прикладі Фінляндії та Швеції, чиї збройні сили використовують ту саму зброю, що й інші країни НАТО. Тотальне переоснащення Збройних сил - це дороге задоволення. Крім того, проблеми виникають й в українських виробників зброї. Український бюджет самотужки це не потягне. Але якщо ми не на словах, а на ділі хочемо приєднатися до НАТО, то цей процес є неминучим.

Надзвичайно важливим у цьому контексті є розгляд і затвердження Конгресом США пакету допомоги Україні, з якого 20 мільярдів доларів піде на допомогу Збройним силам.