Передплата 2024 «Добра кухня»

Уроки подій у Казахстані

Чи можна назвати державним переворотом ситуацію, коли чинний президент захоплює владу? Негативна відповідь здається очевидною. Але не поспішайте так

Уявіть собі ситуацію, коли обраний президент Ющенко перейменовує Київ на честь попереднього президента, і Київ стає Леонідоградом. Крім того, призначає його людей на важливі державні посади. У кого тоді більше влади: у президента Ющенка чи дорогого Леоніда Даниловича? Отож.

Попередній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв спішно покинув країну на приватному літаку. Його найближче оточення теж опинилося закордоном.

Одна група можновладців перемогла іншу групу, спираючись на російський спецназ. Переможцем вийшла Росія, яка завела свої війська ще до однієї незалежної країни, що утворилася на уламках Радянського Союзу наприкінці 1991 року.

Причому російські війська наразі зайшли у найбільш успішну в економічному розвитку країну. Успішнішу, ніж сама Росія.

Казахстан експортує щодня 1,6 мільйона барелів нафти. Для порівняння, Росія експортувала у 2021 році 4,3 мільйона барелів на день, а споживання цілого світу становить 97 мільйонів барелів на день. Отже, Казахстан експортує понад півтора відсотка всього світового споживання нафти.

Головним споживачем казахської нафти є Китай. Тому він зацікавлений у стабільності експортних поставок з Казахстану. Але не зацікавлений, щоби ця стабільність охоронялася російськими військами, тому що тоді ціна нафти для Китаю буде вищою.

Аби показати, що ситуація є ще більш заплутаною, треба врахувати, що видобувають нафту у Казахстані, а точніше - у тому її західному регіоні, що примикає до Каспійського моря, великі американські компанії. У першу чергу це Шеврон, а також і Ексон.

Вони вже вклали десятки мільярдів доларів, і теж зацікавлені у стабільності казахстанської влади. Загальні іноземні інвестиції у Казахстані сягнули вражаючих 380 мільярдів доларів за 30 років незалежності. Україні такі інвестиції можуть тільки маритися. Тому дохід на душу населення у Казахстані перевищує 27 тисяч доларів на рік (для порівняння - вісім тисяч в Україні).

Також людей, що живуть за межею бідності, в Казахстані небагато: менш як 2,5 відсотка. Отже, об'єктивних причин для масового незадоволення і брутальних заворушень не існувало.

Ніщо не віщувало про захоплення державних будівель, аеропорту і створення хаосу. А все-таки це сталося, і президент Токаєв запросив військову допомогу в Росії на підставі угоди про військовий союз, до якого крім Росії та Казахстану входять Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Таджикистан.

Курси акцій американської компанії Шеврон зазнали незначних коливань у межах 2%. Втім загальне збільшення ціни нафти WTI до 80 доларів за барель втримало ціну акцій від падіння. Тому склалося враження, що для Шеврона нічого не відбулося.

Держдепартамент США не виступив з різким засудженням введення “обмеженого контингенту” російських військ у ще одну незалежну країну. Обмежений російський контингент вже заходив до Придністров'я, Абхазії, Південної Осетії, Білорусі, а також - Криму і Донбасу. Зайвим є питати чи коли-небудь його виводили. Звісно, що ні.

Якщо в Держдепартаменті США вірять, що доля Криму не спіткає Казахстан, то можна лише позаздрити їхньому оптимізму

Запаси нафти (і до меншої міри газу) в Казахстані є більшими, ніж у Криму. Вони дозволяють впливати на пропозицію нафти на світових ринках і, відповідно, впливати на світові ціни.

Хто оплачуватиме цей “обмежений контингент” російських військ, до якого приєдналися підрозділи постійно злиденних держав Вірменії та Киргизії, а також тепер підсанкційної держави Білорусь? Якщо підрозділи Вірменії, Киргизії та Білорусі задовольняться тим, що їх будуть годувати у Казахстані краще, ніж вдома, то Росія свою “братерську допомогу” оцінить значно дорожче. Але проблема не в тому, що всі витрати ляжуть на бюджет казахського уряду. Проблема у тому, що російські війська ніколи не вийдуть з Казахстану. Росія хоче мати вплив на обсяг експорту казахської нафти і маршрути її транспортування.

Тим більше, що президент Токаєв спалив мости, давши наказ армії та поліції стріляти в людей без попереджень.

Не будемо поспішати з висновками, хто стоїть за “бандитами та терористами”, що спричинили напади на державні установи в Алма-Аті. Для початку слід поставити старе древньоримське питання: «Кому це вигідно?».

Якщо Сполучені Штати не проґавили цей переворот, то можливим поясненням їхньої надзвичайної толерантності до вводу російських військ може бути надія, що у віддаленій перспективі це поставить під сумнів слова радянської пісні: ”Русскій з китайцем браття навіки”. (Була така пісня ще задовго до того, як президент Путін склав пісню про братів-українців).

Тому що “обмежений контингент” російських військ у Казахстані може з часом бути не до вподоби уряду Піднебесної.

Але це, як пояснювала співачка Пугачова буде “завтра, а сьогодні я його поцілувала”. Тобто сьогодні російські війська зайшли до Казахстану.

Цілком можливо, що водночас з казахстанським переворотом Росія готувала подібний сценарій і для України. Але щось не спрацювало, і Росія перейшла до накопичування військ і водіння хороводів довкола українських кордонів. У цьому хороводі вже беруть участь понад 120 тисяч військовослужбовців. Можливо, у такий спосіб підбадьорюють своїх прихильників в Україні, а, можливо, і дійсно наважаться на широкомасштабну агресію. Адже зараз вони наклали лапу на 380 мільярдів доларів іноземних інвестицій у Казахстані і розраховують, що ті, хто вклав гроші у Казахстан, не будуть голосно висловлювати своє обурення агресією в Україні.

Які висновки слід зробити Заходу через події у Казахстані?

Перш за все, що не можна вкладати гроші у країни, які мають угоду про військову допомогу з Росією. Тому що, коли гроші вкладають у саму Росію, то її уряд несе відповідальність за дотримання умов інвестицій. В разі невиконання умов - дістане санкції і припинення кредиту. А коли гроші вкладаються в країну, де в будь-яку мить можуть бути введені російські війська, то західні інвестиції не захищені угодами з цими урядами. А уряд Росії теж не візьме на себе зобов'язання цих урядів, аж поки Захід не погодиться на приєднання цих країн до Росії. Тому інвестиції у Казахстан були ризикованими, попри те, що інвестиційний клімат там був набагато сприятливішим, ніж в Україні. Рано чи пізно, попри великі успіхи казахстанської економіки, російські війська зайшли би до Казахстану на підставі існуючої військової угоди з цією країною. Тоді всі гарантії місцевого уряду стають нікчемними, бо реальні гарантії можуть дати тільки окупаційні війська.

Україна не має ніяких зобов'язань щодо Росії, бо всі міждержавні угоди з нею скасовані. Отже, в Росії немає законних підстав для введення військ в Україну. Тому вона буде шукати незаконні. А це є достатньою підставою для надання військової допомоги Україні і введення санкцій проти Росії.

Отже, відмінність між Казахстаном та Україною полягає у тому, що за введення військ на територію України можна запроваджувати санкції проти Росії, а за введення військ у Казахстан законних підстав для санкцій немає.

З цього західні інвестори можуть зробити другий висновок: теоретично інвестиції в Україну є менш ризикованими, бо на законних підставах російські війська не можуть зайти в Україну. Звісно, існують інші причини низької інвестиційної привабливості України, а саме: наявність маси російських військ на українських кордонах та внутрішня корупція, що ускладнює життя інвесторам. Але на ці ризики є принаймні надія знайти страхову компанію, що наважиться і в таких умовах працювати. А знайти когось, хто наважиться оберегти від введення російських військ на територію країни, з якою Росія має військову угоду, надій немає.

Читайте також: У нас один глобальний ворог - Росія, яка прагне відновити СРСР

Схожі новини