Передплатити Підтримати

У світі бракує добрив. Ціни на продукти зростуть. Країнам загрожує голод

Чиновники про це досі мовчать. "Гасити пожежу" будемо в останній момент – дорого, неефективно і небезпечно


Добривна криза, що потягне за собою продовольчу — вже на порозі. Як і попередні, ми зустрінемо її разом з монополістами та олігархами.

Поки що про проблеми з поставками мінеральних добрив говорять мало, бо є актуальніші теми. Але вже скоро ми ризикуємо зустрітися з добривною кризою і прогнози невтішні.

Значна частина собівартості виготовлення добрив — ціна природного газу. Через різке підвищення цін на газ частину добривних заводів зупинили або зменшили виробництво. При цьому ціни на азотні добрива вже досягли найвищого рівня за останнє десятиріччя і це ще не межа. Минулого літа виробництво тонни аміаку коштувало $ 110, тепер — $ 1000.

Різкий скачок цін на добрива призведе до меншого врожаю.

Далі все це призведе до високих цін на продукти харчування.

Зазначене потягне за собою голод і соціальну нестабільність.

«Хто отримає ці дефіцитні тонни, які є на ринку? Буде багато незадоволеного попиту, який стримуватимуть. І тому ми дійсно думаємо, що врожайність буде знижена в глобальному масштабі в наступному році. Не через падіння попиту, а через дефіцит добрив», — заявив керівник CF Industries — великого виробника добрив для с/г культур.

Схожий прогноз місяць тому дав норвезький конкурент CF — Yara. Компанія попередила, що зростання цін на добрива призведе до підвищення цін на продукти харчування та може потягнути за собою голод.

Yara, найбільшим акціонером якої є уряд Норвегії, вже пожертувала фермерам добрив на $ 25 млн. Але можливості компанії вичерпані, з вересня вона скоротила виробництво на 40%.

Росія та Китай у відповідь на світовий дефіцит обмежили експорт азотних добрив.

Очікують, що високий світовий попит збережеться як мінімум до 2023 року.

Український ринок азотних добрив представлений кількома домінуючими гравцями, серед яких найбільший — добривні заводи групи «Остхем» олігарха Дмитра Фірташа. Менша частка — у державного ОПЗ, на якому паразитують тіж самі олігархи та який зараз вчергове призупинив роботу. Третій гравець — «Дніпроазот» олігарха Ігоря Коломойського.

Отже, в добривній кризі, як і в енергетичній, ми знов будемо залежати від олігархів. А судячи по тому, що чиновники про це досі мовчать, «гасити пожежу» будемо, як зазвичай, в останній момент — дорого, неефективно і небезпечно.

Джерело