Це погано скінчиться. Про реальну ситуацію в Україні з COVID-19
Красива осінь цього року, шановні. Але, на жаль, для багатьох вона остання
Вибачте за емоції. Але ситуація — жахлива, і це ще м’яко сказано.
Те, що лікарні забиті, — це м’яко сказано. Якщо хтось із депутатів говорить, що місця в лікарнях ще є, він бреше. На кладовищах місця ще є, в моргах місць немає. Туди стоїть черга санітарок з тілами на візках. Більш того, забиті судово-медичні морги. Туди везуть тих, хто помирає вдома. І коли вони померли вдома, і їм до цього не встигли зробити ПЛР, то вони помирають не від коронавірусу, а від нібито якоїсь там пневмонії.
На цьому тлі виникає нова страшна проблема — люди нарешті розуміють, що треба зробити щеплення, але зробити цього вони не можуть: оскільки вже купили сертифікат про вакцинацію. Їх тепер ніяк не щепити. А 99% тих, хто в реанімації не щеплені. І більшість тих, хто в лікарнях, не щеплені. А половина тих, хто нібито щеплений, з купленими папірцями.
І на цьому тлі купа народу міркує про віддалені наслідки вакцинації.
Один тип відправив батьків до Туреччини. І щоб вони туди спокійно поїхали, купив їм сертифікати про вакцинацію. І поховав маму з татом. Як він жити тепер буде?!
І ось тут вам тепер вишенька на торті.
Президент викладає пост про те, що єдиний спосіб уникнути локдауну — це робити щеплення. І в коментарях до президента на цей пост приходять натовпи розумників. І знаєте, чим це закінчується? Це ж дуже показовий кейс. Президент прибирає пост, оскільки його критикують. І я вам засвідчую, що так воно і є. Коли я будь-який пост пишу про вакцинацію, від мене відписується від 2-х до 5-ти тисяч осіб.
Якщо у когось ще мізки залишилися, будь ласка, зробіть щеплення. Інакше це погано скінчиться.
