Доля Росії вирішуватиметься на вулицях

Готовність депутатів Держдуми РФ схвалити закон, згідно з яким всі, хто мав симпатії до «екстремістських організацій» і брав участь в їх діяльності — не після прийняття закону, а взагалі, — схожа на остаточне прощання з будь-якою подобою виборів у Російській Федерації. Але якщо задуматися, а чи були в Росії вибори протягом останніх десятиліть, — пише Віталій Портников для Грани.ру.

Так, якщо згадати про 1990-ті, коли представникам влади довелося перемагати, а то і програвати в реальній боротьбі, коли на виборах президента РРФСР переміг Борис Єльцин, коли в медіа спостерігалася справжня конкуренція думок, то можна сказати — вибори колись були. Але ще до Путіна ці вибори звелися до олігархічної і номенклатурної конкуренції, до метушні біля трону. А вже за Путіна, коли дві номенклатурні бригади — «Единство» і «Отечество — Вся Россия» — злилися в екстазі, а медіа перейшли під повний контроль Кремля, говорити про будь-яку реальну конкуренцію, про який-небудь вибір громадян було б зовсім смішно. Які вибори, коли перемагати можуть тільки свої, а чужих навіть до телевізора не підпускають, не те що до виборів!

Головні для Росії вибори — президентські — з 2000 року перетворилися на пересічний плебісцит з передбачуваним фіналом: спочатку голосували за царського спадкоємця, потім спадкоємець мінявся на один термін місцями з власним обранцем, потім повернувся в Кремль і вирішив сам стати царем. Після Криму допущені до виборів псевдопартії — всякі там «Справедливые России», жириновці і комуністи — відкинули останні залишки пристойності і почали облизувати владу з ретельністю, що гідна депутатів «Единой России». Все остаточно стало видно навіть сліпцям.

Демократію ще імітували на якихось районних виборах в Москві. Тепер вже й цього не буде. Не випадково ж закон, який спочатку мав перекрити «екстремістам» дорогу в Держдуму, — цікаво, як би вони туди потрапили? — після втручання добре знаючого кремлівські настрої Андрія Клішаса поширили на всі вибори відразу.

Це і є «розумне голосування» по-путінськи. Мене завжди дивувала та серйозність, з якою Олексій Навальний ставився до своєї вигадки, і та щирість, з якою підтримували «розумне голосування» його прихильники. Адже ясно, що на виборах в Росії може перемогти тільки той, кого схвалила влада. Що самі партії, які висувають своїх кандидатів на вибори, які схвалені владою, самою владою і є.

Але, як виявилося, мав рацію Навальний, а не я. Навіть в цій тотально контрольованій виборчій системі, навіть в цій обстановці повної відсутності конкуренції і можливості донести свої погляди до громадян режим продовжує панічно боятися порядних людей. Боятися, що громадяни, незважаючи на всі зусилля пропагандистської машини і зацементованість політичної системи, все ж оберуть когось не того. Що хоча б хтось отримає можливість сказати те, що видно неозброєним оком кожному, — що король в бункері голий.

І для того, щоб уникнути цієї прикрої репліки, російська влада ініціює прийняття закону, який унеможливить будь-які випадковості і повністю дискредитує саме поняття виборів у країні.

І цей божевільний закон ще раз нагадує, що доля Росії буде вирішуватися в майбутньому зовсім не біля виборчих скриньок. Вона буде вирішуватися на вулицях.

Джерело