Стиль правління Зеленського - суміш методів Путіна і Лукашенка
Виходить на рівні пародії
«- Цены на бензин стой, раз-два!»
Ось привід ще раз згадати про політичну драму Зеленського.
Ментально він тяжіє до стилю управління країною, який представляє собою суміш типових методів російського та білоруського диктаторів. Наприклад, він мріє бути «над олігархами» — як Путін. І водночас береться «вручну» регулювати ціни, займаючись мікроменеджментом в масштабах країни — як Лукашенко (той практикував «ручне регулювання цін» від 1994 року — практично одразу як став президентом).
Звісно, те й те в Зеленського та його підлеглих виходить недолуго, на рівні незграбної пародії. Але основна проблема в іншому. Річ у тім, що попри такі свої ментальні схильності Зеленський змушений публічно відмежовуватися і від Путіна, і від Лукашенка, декларуючи, навпаки, курс України на ЄС і НАТО. Принаймні «для видимості» (втім, як і все перелічене раніше).
«Свій серед чужих, чужий серед своїх.» І цього разу це не двоє людей (як у тому фільмі), а дві іпостасі одної людини.
