“Зелена” загроза “Північному потоку-2”
Будівництво газпромівського газопроводу “Північний потік-2” знову призупинили: відповідні позови подали дві екологічні організації з Німеччини
«Єдиний спосіб обмежити шкоду Балтійському морю — звернутися до суду», — пояснив Німецький союз охорони природи й біорізноманіття (NABU). Як повідомили у Федеральному відомстві з морського судноплавства й гідрографії, на час розгляду цих позовів дія дозволу, виданого на будівництво останньої ділянки «Північного потоку-2» (5% його загальної протяжності), призупиняється. Навряд чи пауза буде тривалою, але навіть така зараз зовсім не зайва. Оскільки «з'їсть» бодай трохи часу, що залишився до вересневих парламентських виборів у Німеччині.
Як відзначило ще наприкінці березня видання Bloomberg, найбільше «Північному потоку-2» загрожують не судові позови й американські санкції, а німецькі «Зелені». «Ця партія стає усе сильнішою на політичній арені ФРН, і вона категорично проти „Північного потоку-2“, — зауважили експерти Bloomberg. — Газопровід підтримує канцлерка Ангела Меркель, але вона невдовзі піде з політичної сцени. А віра у її консерваторів перед вересневими виборами до Бундестагу є найнижчою за останній рік».
Після того, як блок ХДС/ХСС обрав своїм кандидатом у канцлери вкрай не популярного серед німців Арміна Ляшета, «віра у консерваторів» іще більше впала. За даними соцопитування, проведеного Kantar для Bild am Sonntag на початку травня, за блок ХДС/ХСС хочуть проголосувати на парламентських виборах 24% виборців, а за «Зелених» — 27%. Соціал-демократичну партію підтримують 15%, ліберальну Вільну демократичну партію — 11%, антиєвропейську й проросійську «Альтернативу для Німеччини» — 10%, а партію «Ліві» (посткомуністів) — 7%. На відміну від Ляшета, кандидатка у канцлери від «Зелених» Анналєна Бербок німцям «зайшла»: після її обрання кандидаткою рейтинг партії продовжив зростання. До речі, «категоричне» несприйняття «Зеленими» проєкту «Північний потік-2» Бербок підтвердила. За її словами, газпромівський газогін «породжує великі геополітичні проблеми й суперечить європейським кліматичним цілям».
Загалом, зовнішня орієнтація «Зелених» є виразно антипутінською. «Не думаю, що Путін поважає нас більше, коли отримує від нас усе, що хоче. Радше усе навпаки, — переконана експертка з Росії, депутатка Європейського парламенту від німецьких „Зелених“ Віола фон Крамон. — Він відчув кров і продовжуватиме вгризатися в Україну… Там, де Росія має можливість, вона робить усе, щоб дестабілізувати ситуацію».
На думку фон Крамон, яскравим прикладом поступливості Берліна щодо Москви є підтримка Німеччиною «Північного потоку-2». «Ми повинні бути більш рішучими. Бо що може статися? Газ Путін нам не перекриє. Це їхнє важливе джерело доходу, тож зараз цього не зроблять, — наголошує євродепутатка. — Коли демонструємо свою готовність стати ще більш залежними від газових поставок безпосередньо з Росії, стаємо більш піддатливими на кремлівський шантаж». Фон Крамон каже, що з економічної точки «Північний потік-2» не має сенсу, адже потужність існуючих газопроводів перекриває потреби Німеччини. «Додатково можна використовувати сховища газу в Україні, — пропонує експертка. — Це було би розумною стратегією: зосередитися на тіснішій співпраці з Україною, до тих пір, поки нам потрібен газ».
Такі заяви впливової серед «Зелених» євродепутатки можна тільки вітати. Але чи вдасться їм після виборів змінити нинішній підхід Німеччини до відносин із Росією? Якщо «Зелені» наберуть найбільше голосів, то саме вони формуватимуть урядову коаліцію. Досвід співпраці із блоком ХДС/ХСС на земельному рівні «Зелені» вже мають: у ляндтазі (парламенті) землі Баден-Вюртемберг їхнім «молодшим» партнером є саме «чорні». Водночас, спроба створити після останніх виборів до Бундестагу коаліцію під умовною назвою «Ямайка» («чорні», «зелені» й «жовті», тобто ліберали з ВДП), завершилася невдачею…
Утім, не виключений також варіант, що перше місце на вересневих виборах візьме все-таки блок ХДС/ХСС. По-перше, рейтинги «Зелених» у опитуваннях є завжди трохи вищими, ніж вони одержують у день голосування. По-друге, теперішній ріст популярності «Зелених» у опитуваннях може бути наслідком, зокрема, негативної реакції частини консервативних виборців на обрання кандидатом у канцлери від «чорних» непопулярного Ляшета. Мовляв, ви нас не послухали, тож «голосуємо» за «Зелених», — аби ви знали, до чого призводить ігнорування думки простих виборців… Але до реальних виборів іще далеко. Емоції стишаться, і незадоволені обранням Ляшета «чорні» виборці повернуться до свого політичного табору… У разі, якщо уряд формуватиме «чорний» канцлер, сформувати «чорно-зелену» коаліцію буде трохи легше (за роки німецьких «широк», тобто коаліцій у складі ХДС/ХСС і СДПН, консерватори звикли бути в уряді головною силою). «Зеленим» тоді дістався би портфель міністра закордонних справ, а з ним і реальна можливість вплинути на долю «Потоку-2».
