Різдвяні свята різко змінюються буднями жорсткої “Realpolitik” у Берліні

Воно вже викликало ажіотаж у Німеччині та за її межами.

Головні месиджі статті:

• українці щиро радіють за своїх польських друзів, які домоглися історичного рішення Бундестагу від 30.10.20 про спорудження пам"ятника польським жертвам Третього рейху;
• водночас, у Києві дуже розчаровані і засмучені неготовністю німецького парламенту ухвалити аналогічне рішення щодо такого ж вшанування 8 мільйонів жителів України, які були замордовані гітлерівською Німеччиною;
• такий підхід свідчить про відверте застосування подвійних стандартів щодо такого неймовірно сенситивного питання як історична пам"ять, неприпустимого розподілу жертв війни на класи та їх ієрархізації;
• за нашою інформацією, вимоги Польщі щодо виплати Німеччиною репарацій відіграли вагому роль в ухваленні рішення Бундестагу про побудову саме польського пам"ятника;
• разом з тим, посол наголосив, що хоча для України «питання репарацій не є закритим, ми ніколи не порушували його і, сподіваюся, воно ніколи не стоятиме на порядку денному»;
• Україна знову закликає Німеччину визнати свою історичну відповідальність за злочини націонал-соціалізму та спорудити у Берліні гідний меморіал для їх вшанування.

Віримо, що наші зусилля обов"язково увінчаються успіхом!

Ще раз закликаємо українську громадськість та наші ЗМІ якнайактивніше долучитися до цієї святої справи.

Текст репортажу в оригіналі — за цим лінком:

https://www.spiegel.de/…/streit-um-gedenken-an…

Переклад інтерв"ю на українську мову — подається нижче:

Суперечки навколо вшанування пам’яті [жертв Другої світової війни]

Офіційний Київ критикує рішення Бундестагу, прийняте у жовтні [минулого року], щодо створення у Берліні «місця вшанування пам’яті» тільки польських жертв нацизму, але при цьому не спорудити монумент у пам’ять про вбитих українців.

«Якщо й виокремлювати окремі нації, тоді потрібно вшановувати й українців», — коментує ситуацію Посол України у ФРН Андрій Мельник. Він закидає Великій коаліції [ХДС/ХСС і СДПН] те, що незважаючи проголошену готовність вести у цьому контексті «діалог зі східноєвропейськими сусідніми державами», голосу України не було почуто. «Ми не могли донести нашу позицію». Посол Андрій Мельник перед голосуванням у парламенті закликав у своєму листі до понад 600 депутатів Бундестагу відкласти голосування.

Наразі він покладає надію на новий склад Бундестагу. Андрій Мельник поєднує німецьке рішення із вимогами Польщі щодо виплати [Німеччиною] репарацій та непрямо натякає: «Тема репарацій не є закритою. Ми ніколи не порушували це питання, і я сподіваюсь, що воно ніколи не стоятиме на порядку денному».

Тема спорудження меморіалу обтяжує відносини Посла Андрія Мельника з його польським колегою Андржеєм Пржилєбскі. Останній, у повчальному листі на адресу Посла України Мельника, закинув українцям колабораціонізм з нацистами. Андрій Мельник назвав цей лист «безсоромним» і поділився його змістом з депутатами Бундестагу. Це є зайвим доказом того, що польська сторона «очевидно намагається монополізувати себе як головну жертву Другої світової війни».

Др. Клаус Вігрефе (журналіст Spiegel).

Джерело