BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

У моєму дитинстві святий Миколай був нелегалом

Він ховався не лише від малюків, яким приносив подарунки, але й від дорослих, які боролися з релігією і націоналізмом

Офіційним його замінником був Дід Мороз, підсилений для певності Снігурочкою. Проте до нашої хати цей сурогат не ходив, і я стрічався з ним лише на різних «утрєнніках» десь під кінець року.

А Миколай продовжував діяти у своєму подвійному підпіллі, і чемні українські дітки отримували подарунки саме в ніч на 19 грудня. Наступного ранку ми (чемні українські дітки) спочатку впізнавали один одного за нетиповим для радянської школи запахом мандаринок і вже після того звірялися один одному «що приніс».

Добрі вчителі вдавали, що не помічають цієї дитячої змови, погані — користалися нагодою нагадати, що Бог і Миколай «вигадки неосвічених бабусь».

Часи змінилися — нині Миколай ховається тільки від дітей, та й то лише однієї ночі. Дедалі частіше саме його тепер можна зустріти на площах міст біля ялинок. А остогидлу з мого дитинства «в лєсу раділась йолачка» врешті витісняє «ой хто, хто Миколая любить».

Джерело

Читайте також
Богдан Стронціцький: «Неймовірні емоції були коли „Карпати“ за сезон забрали у „Динамо“ шість очок. І коли „Шахтар“ у Львові не вигравав протягом 10 років…»
22.03.2026
Богдан Стронціцький: «Неймовірні емоції були коли „Карпати“ за сезон забрали у „Динамо“ шість очок. І коли „Шахтар“ у Львові не вигравав протягом 10 років…»

До когорти легенд львівського футболу, його воротарської школи по праву можна зарахувати Богдана Стронціцького — дворазового фіналіста Кубка України, бронзового призера чемпіонату України 1997−1998 років. Вболівальники запам’ятали цього харизматичного гравця за величезною самовіддачею, безстрашністю на полі і водночас — доброзичливістю, скромністю у спілкуванні з колегами, фанами, пресою