Війна в Карабасі. Що буде далі?

Відео із зони бойових дій і зведення дозволяють створити уявлення про обстановку на основі двосторонньо перевіреної і об'єктивно підтвердженої інформації.

Цілі наступальної операції Азербайджану:

1. Звільнення окупованій вірменами «зони безпеки» — власне азербайджанської території. Узагальнено назвемо — південний, Фізулінський напрямок.

2. Захоплення гірського району для виходу на трасу Варденіс-Мардакерт в самому Карабасі (Арцах), однієї з двох великих магістралей, що зв’язують регіон з Вірменією. Це дозволяє взяти під вогневий контроль автотрасу і створює загрозу подальшому просуванню і відсіканню Карабаху від Вірменії. Узагальнено назвемо — північний, Кельбаджарський напрямок.

3. Азербайджан в широкому масштабі реалізовує сценарій війни 2016-го року. Тільки цього разу, щоб вірмени не змогли маневрувати резервами і концентрувати сили в одному місці, атака проводиться на всіх напрямках. На кожній дільниці азербайджанці намагаються здійснити територіальні вклинення і закріпитися на нових позиціях. Плюс проводиться військова демонстрація Туреччини, щоб максимально розтягнути вірменську армію до кордону і полегшити виконання головних завдань.

Висновки з огляду на відео і заяви, підтверджені обома сторонами:

1. Наступ почався з удару 27 вересня безпілотників Байрактар по вірменських зенітно-ракетних комплексах Оса, що прикривали позиції на передовій у Карабасі. Частина Ос були в бойовій готовності, радари включені, але Байрактари вони не бачили. За даними на початок війни в Карабасі вірмени мали 16 Ос, Азербайджан заявив, що знищені 15 ЗРК, на відео — знищені 9 комплексів плюс 1 транспортно-заряджальна машина. Байрактари прибули з Туреччини в липні, підготувати екіпажі для них часу не було, очевидно, що управляють дронами турецькі розрахунки. Після цього на передовій азербайджанські дрони діяли безперешкодно. На відео з вірменських позицій в районі села Гейр солдати стріляють по дронах з автоматів, що для висотних дронів не становить серйозної загрози.

2. Азербайджанці раптово просунулися в районі Муровдаг і Талиш шляхом інфільтрації підрозділів, ймовірно, спецназу і легкої піхоти в глибину бойових порядків вірмен. Вірменська оборона в горах є тонким ланцюжком спостережних пунктів, які не можуть виділити достатніх сил для контролю гірського району. У районі села Талиш азербайджанці захопили вірменський спостережний пункт, і влаштували засідку на дві машини, ймовірно, з черговою зміною, які виїхали на пост. Судячи з відео азербайджанців, четверо загиблих молодих вірменських солдатів, документи яких показали на посту, не встигли вчинити опір. У двох машинах загинуло ще щонайменше чотири особи. Можливо, азербайджанці діяли вночі — судячи з досить скромного екіпірування вірмен і старих радянських касок СШ-68, навряд чи загиблі були забезпечені засобами нічного бою.

3. Досі жодна зі сторін не показала жодного полоненого. Це означає, що якихось маневрених боїв, оточень, лобових атак великими силами не відбувається, бойові дії носять вогнищевий характер. Вірменія підтвердила, що 27 вересня азербайджанці змогли раптово захопити Муровдаг, просунутися противника в районі Талиша, азербайджанці взяли під вогневої контроль трасу Варденіс-Мардакерт. На цілому ряді ділянок фронту азербайджанці здійснили неглибокі вклинення.

4. На напрямку головних ударів панування в повітрі захопили азербайджанські безпілотники, які цілеспрямовано вибивають бойову техніку і машини постачання вірмен. На відео викладене ураження Харопами не менше 4 вірменських танків Т-72 і 1 САУ Акація. Байрактари на відео знищили 1 БМП, дві РСЗО БМ-21 Град, удари завдані по п’яти танках, проте ступінь їх ушкоджень не відомий, втім, вони напевно отримали пошкодження. Удари завдаються також по машинах постачання. ППО Вірменії працює, але прикрити велику лінію фронту від дронів не вдається. У самих вірмен ударні дрони відсутні, спроба застосувати штурмовики Су-25 для підтримки військ відразу призвела до втрат — один літак був збитий. Вірмени не можуть забезпечити війська по всьому фронту надійною ППО — це новий фактор бойових дій. Дрони проникають на великі відстані. Кілька дронів збито над столицею Карабаху Степанакертом. Вірмени заявляють про ураження десятків дронів, але це поки не змінює обстановку в повітрі.

5. Вірменія завдає втрати противнику і утримує позиції завдяки більш високій якості своєї піхоти. На відео ураження протитанковими ракетами не менше 5 азербайджанських танків, пошкодження на мінах ще не менше 3 танків. Також знищено 2 БМП-2, ІМР-2, дві БМП-2 захоплені вірменами.

6. Обидві сторони явно недооцінюють ефективність противника і переоцінюють свої можливості. На відео більшість вірменських стаціонарних позицій погано захищені, не мають маскування, і дрони легко знаходять цілі і завдають ударів. Судячи з усього, за 30 років війни не знайшлося часу і коштів. У свою чергу, в бою біля села Гейза азербайджанська колона бронетехніки потрапляє під вогонь і намагається сховатися в руїнах села, поки її вибиває пара розрахунків вірменської піхоти з ПТРК з майже відкритих позицій. Це говорить про серйозні проблеми в управлінні, організації та підготовці деяких частин азербайджанської армії.

6. На поточний момент обстановка на фронті стабілізована. Після перекидання вірменської армії перспективи просування на північному Кельбаджарському напрямку у азербайджанців немає. Однак вибити вірмен із «зони безпеки» на півдні і розширити вклинення в Карабасі азербайджанці будуть намагатися завдяки перевазі в дронах і готовності Туреччини поновлювати втрати і боєкомплект. Вірменам необхідно вибивати противника в горах — інакше їх становище в Карабасі серйозно ускладниться.

7. Піхота для локальної війни має основне значення, навіть не дивлячись на дрони. Судячи з відео, азербайджанська армія занадто прив’язана до техніки. На відео, коли три азербайджанських БМП-2 виїхали на вірменські позиції і були підбиті — тіла восьми убитих членів екіпажу, вони пересувалися без десанту.

8. Ефективність артилерії сторін, судячи з великої кількості не вкритих об'єктів на відео, не висока.

9. Велика частина бойових дій ведеться вдень, сторони слабо підготовлені до нічного бою, а це може бути ключовою перевагою під час інтенсивних локальних бойових дій.

10. Очевидно, що втрати сторін не такі великі, як вони вказують в інформаційних зведеннях, проте втрати будуть обчислюватися сотнями загиблих і поранених, десятками одиниць бойової техніки. Такого розпалу боїв у Карабасі не було з 1994-го року.

11. Мобілізаційні ресурси. Показово, що обидві сторони уникають масової мобілізації чоловічого населення — на фронт йдуть деякі спеціальності резервістів і добровольці. Епоха масових мобілізацій пройшла — для них немає сенсу, немає зброї, сучасна війна -—це війна добровольців і професіоналів.

12. Інформаційна війна. Обидві сторони приділяють цьому компоненту величезне значення, по суті інформаційно-психологічні операції стали стрижнем бойових дій, відображення війни у ЗМІ — головний предмет уваги військово-політичного керівництва обох країн. Тому зведення втрат і заяви про успіхи без підтвердження відео і фото, або підтвердження з обох сторін, не варто сприймати всерйоз.

13. Зовнішня політика. Не думаю, що Туреччина планує вторгнення до Вірменії зі своєї території. Це буде серйозний конфлікт зі США і мобілізація міжнародної підтримки вірмен. Однак військова демонстрація триватиме.

14. Що далі? Фактор раптовості зник, і тепер матиме значення — хто професійніше підготовлений і хто готовий ризикнути собою. Все вирішить самостійність і довга воля командирів частин і підрозділів, які здатні приймати рішення на полі в умовах невизначеної обстановки, стресу, браку постачання і підтримки, і компетентно оцінювати обстановку. Все вирішить мотивація і підготовка бійців. Через три доби втома особового складу матиме неабиякий вплив на боєздатність військ, і це може призвести до несподіваних результатів на полі бою. Втома і вплив стресів командування завжди схильне недооцінювати, а ці фактори опускають війська до того рівня боєздатності, який реально відпрацьований на навчаннях. Ця війна ще не закінчена. Як не закінчена і війна в Україні.

Джерело