Кличко достроково переміг на виборах мера
Чому? Бо на праймеріз Слуг народу перемогла Ірина Верещук
Це дає можливість проаналізувати виборчу ситуацію в Києві. Отже:
1) Домовленості Офісу Президента, а саме Єрмака, з Віталієм Кличком стають очевидними для всіх. Єрмак має вплив на фракцію. І добре розуміє, навіщо йому потрібна кандидатка Верещук.
2) Кандидатка Верещук точно потрібна не для перемоги. Її, м’яко кажучи, сумнівні успіхи в Раві-Руській, співпраця з Козаком-Медведчуком, з каналів яких вона не вилазить, і відсутність харизми точно не залишають жодного шансу. Жодного.
3) Кандидатка Верещук потрібна Офісу і Єрмаку для мінусування рейтингу Європейської Солідарності, яка має лідерство серед політичних симпатій киян. Тому жінка, що на кожному кроці і ефірі верещатиме про «привітання Путіна», — ідеальний виконавець ролі «торпеди» проти Порошенка. В рожевих мріях Зеленського вона має попсувати нерви і рейтинг ЄС.
4) Це цілком влаштовує і Віталія Кличка, «шефом» над яким Офіс приставив Дениса Комарницького. (До речі, кума «видатного» радника Єрмака — Михайла Подоляка). Подоляк київські схеми знає ще з часів, як Льовочкін приставляв наглядати його за Олександром Поповим. Ну, а сам Комарницький — то відомий і досвідчений «птєнєц» Черновецького.
5) Влаштовує Верещук і ОПЗЖ, де вона майже «своя». Слугам вона не додасть, і шанси на вихід в другий тур успішно похоронить. Це значить, що тоді шанси до другого туру з'являються в Пальчевського, ставку на якого зробив Вадим Столар.
Задача Пальчевського — завести фракцію в Київраду і бажано вийти в другий тур, аби змусити Кличка рахуватися з інтересами Столара, якого таки посунули в багатьох принципових бізнес питаннях. І тут Верещук знову так всіх влаштовує.
І останнє — особисте. Про мого кандидата в мери. Поки у нас праймеріз не було. Але Олексій Гончаренко дуже не подобається всім ворогам, бо цілком спроможний аргументовано закрити рота Верещук і навіть «переговорити» Пальчевського.
Звісно, це поверхові оцінки. Насправді за рівнем ерудиції і знань Льоша на голову вищий від них усіх і точно претендує на статус загальноукраїнського політика, попри його ліву риторику.
Київ вже давно перестав обирати «господарників». Столиця обирає політиків. Гончаренко — політик. А його працездатність та віддаленість від «київських схем» і схемщиків точно робить незручним політиком…
Хоча — це про реальність. А вибори — то лише ілюзії і «розпаси». Надто багато хто зацікавлений у збереженні існуючого стану речей: коли всі в долі і знають як домовитися.
В прольоті — хіба кияни, яким лишається мріяти про нормальні розв’язки, паркінги, садочки і парки. І про мера, який має амбіцію «не заробляти», а рости і задавати новітні тренди в урбаністиці.
