Передплатити Підтримати

Перемога з фотофінішем

Президентська кампанія у Польщі, яка тривала незвично довго, завершилася перемогою діючого президента Анджея Дуди. Результат 51/49 добре передає напруження тривалої кампанії.  Успіх Дуди навряд чи варто вважати пірровою перемогою, але розвиток політичної ситуації у країні, що претендує на лідерство у Центральній Європі, може бути динамічним

Хоча «Право і справедливість» утримала президентську посаду, сигнал від польського суспільства є достатньо потужним. Чи спроможна правляча партія, яка контролює також більшість у Сеймі, змінитися? Відповідь на це питання ми почуємо після спаду переможної ейфорії, і не в останню чергу вона буде залежати від Ярослава Качинського — «звичайного парламентарія», але найвпливовішого політика у Польщі.

Зауважу, що гасло «Горе переможеним» для президентської кампанії не актуальне, оскільки президент Варшави Рафал Тшасковський, якого «Громадянська коаліція» висунула кандидатом у президенти лише у середині травня, зумів гідно протидіяти Анджею Дуді. Той ще на початку року сприймався як беззаперечний фаворит перегонів, проте коронавірус суттєво вплинув на настрої у польському суспільстві. Тшасковський продемонстрував не лише бійцівський характер, але і створив нову політичну перспективу для «Громадянської платформи».

Напружена боротьба у другому турі президентських виборів є значною мірою традиційною для Польщі. Дуда зумів зберегти за собою президентське крісло, як видається, і завдяки аналізу Європейської Комісії, яка перед днем голосування відзначила, що Польща має шанси вийти з найменшими серед держав ЄС втратами зі спричиненої пандемією коронавірусу економічної кризи. Парадоксально, але напружені відносини Брюсселя та Варшави лише додали резонансу цьому висновку.

Побувавши у Білому домі напередодні першого туру виборів, Анджей Дуда тепер вболіватиме за Дональда Трампа, адже від підсумків американських виборів буде залежати траєкторія посилення польського впливу у регіоні. Напруження у відносинах США — ФРН дає офіційній Варшаві певні надії, однак надто швидких рішень очікувати не варто.

Як зміняться польсько-українські відносини? Тема України не звучала гучно під час президентської кампанії у Польщі, і консервативний електорат Дуди навряд чи зацікавлений у надмірному зближенні. У Варшаві проминуло захоплення Зеленським, і його швидке привітання Дуди з перемогою навряд чи стане визначальним. Проте польська економіка потребує українських робочих рук, їх вагому роль був змушений визнати навіть прем’єр Моравецький у спеціальній статті на початку травня. Очевидно, корисно було створити Польсько-український центр порозуміння та примирення, подібний, до речі, вже понад 10 років існує з Росією, та добитися усвідомлення, що драматичні сторінки минулого не повинні бути дороговказом для розвитку міждержавних відносин сьогодні.