Передплатити Підтримати

Я сказав - а давайте я захворію на COVID-19?

Ну, такий сценарій буде, типу.

Заражуся спеціально — і не помру. А ви мене на Банковій ізолюєте. Типу — «Чик-чирик, я в будиночку!» І йдіть всі лісом — я захворів.

А ви мені будете під двері вкусняшки просовувати — ну, там хамон всякий. І віскарік на мотузочці у вікно спускати будете.

А я відосіки буду записувати веселі. Це ж весело, правда?

Потім я такий, видужую і — опа! Всі перестають боятися.

Кричать «Ура!» і кидають угору захисні маски.

Потім мені Героя України — і банкет!

А вони мені сказали — не дозволимо ми вам так ризикувати!

Те, що в країні війна, і, взагалі, повна дупа — це, звісно, не страшно. Всі вже звикли.

До того ж — який з вас головнокомандувач? І взагалі…

Але COVID-19 може і не знати, що за сценарієм ви одужуєте. Може принести клей, і того — трохи склеїти вам ласти.

І Героя доведеться давати посмертно.

До того ж — нас на наступний же день розженуть сцяними ганчірками, кого не посадять. У нас же залишки рейтингу тільки на вас і тримаються.

Ніяк не можна.

А хочете, ми вам героя за намір дамо? Ви відосік запилите про це, ну, або інтерв'ю яке, — а ми вам «бабах!» — зірку.

А я такий «Нууууу. Це зайве, звісно! Але, відосік запилю!».

Вони мені весь час заважають. Давно. Ось пам'ятаю, мені повістки прийшли — чотири штуки.

І я такий — «А, давайте, я піду Батьківщину захищу!».

Ну, сценарій такий буде, типу!

Я так брови в касці насуплю. А потім перемога і салют!

І мені Героя …

А вони мені — схаменись! Ти ж ще не президент. Тобто — будеш не головнокомандувачем в сорочечці по задку гуляти — а в окоп тебе запхають. А там стріляють реально.

І холодно, і жарко, і жерти не хамон доведеться.

А ще й уб'ють ненароком — 95-й квартал по світу піде. Там же все на твоїх жартах про хохлів тримається. І про Україну легкої поведінки.

Куди тобі з такими жартами в окопи? Можуть і пику натовкти.

А може і міна прилетіти. Або куля.

Ну, або просто розкажуть тобі про це. Особливо прикро, якщо жінки — а ти штани зіпсуєш.

І кримінальну справу за це відкрити ще не можна буде. Бо ти ще не президент!

Ну, і не пішов я. Памперс, правда, поміняв. Разом з місцем проживання. Щоб не знайшли.

Коротше, практично відмовився від Зірки Героя. Від скромності, так!

Вони мені весь час заважають. Відмовляють від всього.

Хотів Путіну кулаком по столу стукнути.

Ну, сценарій такий розглядався, типу.

А вони мені — в очі заглянь — і все.

Ну, я заглянув. Памперс, звичайно, поміняв. І відважно так — відвів трішечки війська. І пригрозив ще відвести, якщо що!

Потім хотів прорив у зовнішній політиці зробити. Сценарій такий, типу.

А вони мені — просто поговори з Трампом.

Поговорив. Трампа так пройняло від розмови, що з ним трохи імпічмент не трапився.

Потім цей коронавірус. Я вже і про триста тисяч літаків з допомогою в відосіках розповів. Вже було героя мені давати почали.

Єдиний літак поїхав зустріти особисто — якась сволота в нього контрабанду поклала.

В мене спецназ вже музеї штурмує — егегей!

А на мене, як на ідіота дивляться — чому? Прикро…

Нічого не дають зробити. Кажуть — краще сиди і нічого не чіпай. Он, рояль стоїть — його чіпай, чим хочеш.

Але я ж президент. Я все чіпаю — мені можна. У мене сценарій такий.

Ось що не трону — все змінюється, як за помахом чарівної палички. Зазвичай ламається, або катастрофа якась трапляється.

Ефективний я, тому що!

А ще мені пояснили, чому мені добровільно заражатися не треба.

Кажуть, завдяки вашому правлінню — коронавіруса вже ніхто і так не боїться.

Тому, що в порівнянні з вами — це несерйозно.

Вас за ступенем небезпеки, тільки приліт астероїда перевершити може. І то — поки.

Ще рік вашого президентства — і навіть ядерна зброя відійде на друге місце за рівнем руйнівності.

Так що, кажуть, — вам нічого спеціально робити не треба. У вас вся хрінь обов'язково трапляється сама собою.

Ще б пак. Я намагаюся.

Ось тільки, не зрозумів — за це Героя вже будуть давати? Чи ні?

Джерело