Передплата 2024 «Добра кухня»

Маємо здихатися "соціальної держави", інакше – помремо

У спадок від совка нам дістався старий "Москвич"

Уявіть, що вам дістався у спадок старий «Москвич» (М-412) 1980 року випуску. Не дивно, що половину часу ви витрачаєте на його ремонт, а ту половину, яку ви використовуєте автівку за прямим призначенням, тобто їздите на ній, все одно думаєте, що в машині скрипить, торохтить і не можете забути, що ваша автівка споживає 10+ л на сто километрів…

А тепер уявіть, що ви людина небагата. І тому, аби ремонтувати та заправляти свій спадок на колесах, все більше залазите в борги, оскільки ваших доходів не вистачає на утримання автівки. Чисельні друзі з гаражного кооперативу, які давно їздять на сучасних лексусах та теслах, навперебій пропонують вам свої послуги з ремонту «Москвича» і навіть готові позичати на це гроші. Хоча за їхнім удаваним альтруїзмом час від часу проглядає вельми меркантильний інтерес: один кредитор має заправочку на виїзді з гаражів, інший — СТО в сусідньому кооперативі, що ремонтує «легенди радянського автопрому», третій — шиномонтаж, на якому ви рихтуєте диски…

За кілька років вже не спадковий «Москвич» працює на вас, а ви на нього. Причому, згодом ви починаєте працювати не тільки на «підтримку життєдіяльності» радянської автівки, а й на обслуговування боргів, у які вона вас заганяє. Єдиний шанс розірвати це порочне коло — продати руїну на колесах, пересісти на велосипед і почати відкладати на новий Smart. В іншому разі ваш «Москвич» все одно перетвориться на металобрухт, а ви, раніше чи пізніше, станете банкрутом.

Старий «Москвич» — це образ «соціальної держави», яка дісталась нам у спадок від совка. З її безоплатною медициною, доступним житлом, освітою, за яку не потрібно платити, соціальною допомогою з безробіття, дотованим транспортом, безліччю пільговиків, пенсіями для всіх, хто досягнув певного віку тощо…

Сьогодні, коли через бюджет держава перерозподіляє близько 40% ВВП, і понад четверту частину з усіх доходів зведеного бюджету витрачає на пенсії, ще більше — на виплати за держборгом і ще 10% - на соцзахист, про будь-яке економічне зростання можна забути. Ще раз: понад 60% витрат держбюджету не створюють жодної доданої вартості і навіть не стимулюють її створення! З такими соціальними гирями на ногах українська економіка не просто не злетить — вона гарантовано потоне!

Тому нам потрібно усвідомити просту істину бідного: утримувати соціальний лімузін — це шлях до самознищення. Аби економіка почала швидко зростати і для того, щоб згодом витягувати Україну з «болота бідності», немає іншого рецепту, як здихатись старої «Чайки» і пересісти на велосипед. Так, на велосипеді потрібно крутити педалі, на ньому не з'їздиш у відпустку і не перевезеш тещу на дачу; на ньому холодно взимку, жарко влітку і мокро, коли дощить. Але він — це єдиний спосіб розірвати порочне коло життя у борг та марнування шансу на краще майбутнє.

Біда в тому, що мало в кого вистачає здорового глузду та рішучості, аби наважитись поміняти старий «Москвич» на новий велосипед, комфортне болото — на важкий підйом вгору, позичання в майбутніх поколінь — на створення спадку для них. Навряд чи на такі радикальні (але вкрай потрібні) зміни можна отримати мандат «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування». Народ (зокрема й український), наче мала дитина, буде до останнього пручатись робити нагальну операцію і переконувати себе, що якось воно та розсмокчеться. І питання лише в тому, чи знайдуться в цієї дитини батьки, які пояснять їй, що альтернатива апендикотомії — гострий перитоніт і смерть, та силоміць привезуть дитину до лікарні.

Джерело

Схожі новини