Передплатити

Кремлівські граблі для Зе імені Януковича: дежавю – 2013?

Україна буде втягнута у жорна американської політики і не зможе звідти вибратися

Знищення літака МАУ з ЗРК російського виробництва в Ірані, земельні пристрасті в Україні, коронавірус, Нові Санжари, сплеск агресивних дій Росії на Донбасі, заміна глави Офісу президента, відставка уряду відтіснили на узбіччя суспільної уваги тему оманського візиту Зеленського на Новий рік і його можливих таємних зустрічей з російськими посланцями від Путіна та певних залаштункових домовленостей.

Але немає нічого таємного, що не стало би явним. Або принаймні не проявились би контури невидимого раніше.

В реальному житті сценарій дещо підкоригований і полягає в тому, щоб Україна відмовилась від співпраці з МФВ на користь… прямого кредитування з боку США. Називається і сума — $ 15 млрд.

Пропозиція прозвучала не з Москви. З вашингтонських навколовладних кіл. З невеликою додатковою умовою — українське розслідування «справи Джо Байдена» — головного конкурента Трампа від демократів на президентських виборах цього року. Мовляв, забезпечте ефективне розслідування і належний результат його — і Україна гарантовано отримає $ 15 млрд.

І ось тут згадується анекдот про Штірліца: «Штирлиц шел по улицам Берлина, и ничто не выдавало в нем советского разведчика: ни рация за спиной, ни волочащийся сзади парашют, ни болтающийся между ног маузер».

Цифра $ 15 млрд один до одного та ж сама, що Москва пропонувала Януковичу у грудні 2013 року за відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС та співпраці з МВФ. От вам і «рація за спиною».

17 грудня Янукович навіть отримав 3 млрд під час свого останнього візиту до Москви, але це не врятувало його від катастрофи.

Невідомо хто і що отримав в Омані, але варто було би згадати давню істину античних часів: «Бійтесь данайців, що дари приносять».

Відомо, що МВФ — це не лише найдешевші у світі гроші. Співпраця з МВФ — ключ до набагато більших грошей: кредитів і інвестицій.

Україні потрібні гроші на будівництво інфраструктури, на енергоефективність, на розвиток промисловості.

Будь-які варіанти грошей без співпраці з МВФ — це складніше і дорожче для країни. Через спроби «пропетляти без МВФ» проходив, здається, кожен президент України. Результат незмінно був однаковим, а для Януковича закінчився Ростовом.

Але суть навіть не в цьому. Важко собі уявити, щоби США як ініціатор створення МВФ і його найбільший донор схвально би поставились до рішення України розірвати співпрацю з Фондом та ще й виділили при цьому $ 15 млрд.

Але легко собі уявити, хто б схвально поставився до рішення України розірвати співпрацю з МВФ. Звісно, Росія.

Зрозуміло, що США напряму не виділили би таких сум Україні. Зате з Москви би прозвучала заява про готовність надати $ 15 млрд «братской помощи». Варто, мовляв, тільки приїхати на 9 травня в Москву, пустити воду в Крим та ще й отримати за це десяток-другий українських полонених в якості бонусу… Ось вам і «парашут, що волочиться».

А ось і «маузер між ногами». Те, що можливо в Росії, де за вказівкою Кремля можуть зробити багато чого, нехтуючи і своїми законами і міжнародним правом, те неможливо у США.

Навіть теоретично важко уявити, що план «компромат в обмін на кредит» міг би спрацювати. Як би цього хтось не бажав у Білому домі чи в лобістських колах навколо нього за принципом «послуга за послугу», останнє слово було би не за ним.

Після гіпотетичної ініціативи з Білого дому щодо «надання прямого кредитування Україні», через певну бюрократичну процедуру в коридорах влади, ініціатор був би відправлений до МВФ як універсального механізму отримання американської допомоги…

Будь-яка спроба американського очільника виділити гроші в обмін на розслідування проти свого опонента у нинішніх умовах завершиться не лише скандалом, а й кримінальним переслідуванням його та залучених в такий проєкт осіб.

Якщо уявити собі, що Зеленський пристане на пропозицію і зініціює політично мотивоване розслідування проти Байдена, Україна буде втягнута у жорна американської політики і не зможе звідти вибратися.

Будь-які рухи, які можна трактувати як підтримку українською владою однієї чи іншої сторони президентських перегонів, є надзвичайно небезпечними для України. Політична боротьба в США — це жорстока і безкомпромісна м'ясорубка.

Немає нічого небезпечнішого для нашої держави, ніж зараз ставати на бік чи то республіканців, чи то демократів у їхній внутрішній боротьбі. Ця помилка була фатальною для Порошенка на виборах 2016-го, коли українська влада фактично підтримала демократів.

Зі, здавалося б, безневинної передачі знайдених журналістами даних про чорну бухгалтерію Партії регіонів в Москві швидко виростили «теорію змови», у якій саме Україна, а не Росія начебто масштабно втручалася у вибори, зламувала сервери і запускала дезінформаційні кампанії в соцмережах США.

Але, схоже на те, що, замінивши генпрокурора, «у Зеленського» збираються піти шляхом виконання оманських домовленостей в частині розслідування проти Байдена.

Те ж саме стосується озвученого президентом наміру позбавитися іноземців у наглядових радах українських держкомпаній. Це взагалі дуже поганий сигнал для підтримки України західними партнерами у той час, коли Росія продовжує агресію.

До речі, одним із членів наглядової ради «Нафтогазу» є Амос Хохштейн, який співпрацював з Байденом за часів його роботи в адміністрації Обами, де він обіймав офіційну посаду заступника помічника державного секретаря США та Спеціального уповноваженого з міжнародних енергетичних питань.

Україні критично важливо зберегти підтримку обох американських партій. Це і військова допомога на сотні мільйонів доларів, і озброєння, і санкції проти Росії за окупацію і війну на Донбасі, і санкції проти «Північного потоку-2». Це життєво важливі речі.

А бажаючим «халяви» на $ 15 млрд слід пам'ятати про те, що слідом за російським «разводом лохов», йде їх «кидок». І тоді лишається тільки один маршрут — на Ростов.

П.С.: Завданнями російської агентури впливу як в Україні, так і за її межами є створення прихованої системи «управління» владою чи як мінімум каналів замаскованого впливу на неї, а також трансформація суспільної думки і настроїв на користь Росії як сторони, що «завжди готова прийти на допомогу» чи то «братньому народу України», чи то США у «вирішенні глобальних проблем».

Найближчим часом побачимо наскільки це спрацює у новому пост-оманському сценарії «Україна без МВФ», що його пробують запустити лобісти Кремля на берегах Потомаку. Ну, а Сорос і «соросята», як завжди, будуть звинувачені у всьому.

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram