Нова послуга Зеленському від олігарха

Олігархи — не добрі дядьки. Вони ніколи не зроблять того, що їм невигідно. І президент це повинен розуміти

Зеленський хоче навісити на приватну компанію ДТЕК державні шахти, які давно пора закрити до біса. Але закрити їх непопулярно. А значить, потрібно навісити олігархові. А там є варіанти. Але держава вже ні при чому. Тобто замість того, щоб зробити важливу і потрібну реформу, держава в особі президента ховається в кущі, а йому надає послугу олігарх. Звичайно, від чистого серця. Як зі швидкими. І риторика щодо створення державних комітетів — це вже з раннього Кучми. Або пізнього комунізму.

Що може зробити ДТЕК з цими шахтами? Якщо їх треба навішувати олігархові в навантаження, значить, прибутковими їх зробити не можна. Інакше б їх і так купили на приватизації. А значить, вони збиткові за визначенням, як ти не підвищуй їх ефективність. А значить, або олігарх повинен оплачувати їх зі своєї кишені. Або потім просто закриє.

Якщо план в тому, що олігарх їх закриє, то це лицемірство. Не закрити самому, а прикритися приватною ініціативою. При цьому шахтарі опиняться просто на вулиці, адже не буде державної програми з їх адаптації до нових умов. А якщо олігарх обіцяє продовжувати утримувати ці шахти, то значить, він підписується під майбутніми фінансовими витратами. Постійними. Великими.

Олігархи — не добрі дядьки. Вони ніколи не зроблять того, що їм невигідно. І президент це повинен розуміти. А значить, він розуміє, що ці збитки їм треба буде компенсувати. У багато разів. Яким чином? Наприклад, більш високим тарифом. Або дотаціями. Є багато способів. І за всі з них заплатять українські платники податків. Заплатять набагато більше, ніж буде коштувати програма із закриття шахт і професійної перепідготовки шахтарів. Але для того, щоб закривати шахти потрібно мати яйця, як у Маргарет Тетчер. А щоб домовитися з олігархами, нічого особливо не треба.

А поки Зеленський натякає, що незалежний інститут — Антимонопольний комітет, буде не проти. Тобто президент прямо зізнається, що буде тиснути на незалежний антимонопольний комітет. І змусить їх закрити очі на порушення антимонопольного законодавства. Що це взагалі було? Що це за явка з повинною? Це пряме щиросердне зізнання в злочині.

І можливо умова не визнання ДТЕК монополістом — це саме новий варіант соціальних зобов'язань. Тобто президент знає, що ДТЕК — монополіст, що це спотворює конкурентний ринок, але закриває на це очі, тому що Ахметов допомагає вирішити йому його проблему. Особиста проблема Зеленського. Шахтарі. І політичні втрати в результаті закриття шахт. Особисті втрати Зеленського. Яку йому допомагає вирішити Ахметов. Це корупція. В чистому вигляді. І якщо ДТЕК відмовиться, то антимонопольний комітет прийме інше рішення і визнає компанію монополістом? Але яка довіра тепер буде у такого рішення?

Обмеження імпорту електроенергії — це теж плата? Якщо так, то, як щодо інтеграції української системи в європейську? Бо не брати електрику з Росії — це правильно. Але може ціна послуги — це Україна залишається окремо. І без європейського імпорту в майбутньому? Ну, щоб у ДТЕК залишалися гроші підтримувати збиткові шахти?

І що тепер? Наступного разу, коли антимонопольний комітет не визнає монополістом той же ДТЕК, наприклад, або не зверне уваги на монополію у виробництві феросплавів, ми повинні розуміти, що робить це він на прохання президента, якому була потрібна послуга від олігарха? І який за це готовий пробачити олігархові щось? Це така деолігархізація на марші? Це верховенство права? Це руйнування будь-якої довіри до інститутів. Це антиреформи. І в цих антиреформах президент зізнається особисто. Не соромлячись.

ДТЕК відмовився. ДТЕК молодці. Принаймні, в цьому. Але що тепер робитиме президент? Переконувати ДТЕК за допомогою візитів СБУ, як було на Криворіжсталі? Чи робити нову пропозицію олігархові, від якої вже не захочеться відмовлятися?

Переклад з російської

Джерело