Вода для Криму і торгівля на крові

З точки зору міжнародного права утримання територій, які є окупованими — а Крим і частина Донецької і Луганської областей законом визнані як окуповані — повністю лягає на плечі окупанта.

У нас іде війна. Кожного дня обстріли, майже щодня є поранені, інколи загиблі.

Я хочу нагадати, що свого часу Петру Порошенку закидали, що він «торгує на крові». Це при тому, що торгівельний оборот з Росією скорочувався. Одного разу він зріс лише тому, що Стокгольмський арбітраж змусив нас закуповувати російський газ згідно з контрактами, що були підписані до війни. Але водопостачання Криму було припинено.

З точки зору міжнародного права утримання територій, які є окупованими — а Крим і частина Донецької і Луганської областей законом визнані як окуповані — повністю лягає на плечі окупанта, як би це жорстоко не було. Це загальна міжнародна практика.

Співпраця з окупованими територіями має абсолютно зворотній ефект. Дехто каже, що соціальні виплати на окупованих територіях нібито призведуть до лояльності громадян до держави Україна і пришвидшить припинення війни. Але насправді це не так.

Люди пристосовуються до цієї ситуації, багато хто пристосувався отримувати пенсії з двох боків. Через це багатьох людей задовольняє поточний статус.

Те саме з кримською водою. Зараз Крим — це фактично військова база Російської Федерації. Військовий контингент, який знаходиться в Криму, збільшився втричі. Туди завезені ядерні комплекси «Іскандер», там поставлені ПВО, ракети середньої дальності і так далі.

Президент Кравчук, як до цього Давид Арахамія, пропонують продавати воду не кримському населенню, а військовим РФ. Фактично вони пропонують вступити в торгові відносини з збройними силами РФ.

Я вважаю, що це і є торгівля на крові, але тепер справжня.

Це не прагматичний підхід. Ви продаєте маніяку ніж, яким він збирається вас зарізати. Ви допомагаєте злочинцю чинити злочин і даєте йому можливість вчиняти цей злочин і надалі.

Продавати воду в Крим — не в інтересах України. Ми не заробимо на цьому багато. Ми втратили і втрачаємо набагато більше від окупації території, ніж могли б получити за воду. Там наші втрачені активи, дороги, автопарки, нафтові вежі, порти… Це трильйони доларів.

Ні, друзі. Це ганебна, аморальна, не державницька пропозиція, яка до того ще й несе загрозу національній безпеці України.

Джерело