«Треба просто перестати пам'ятати»

Нинішні нагадують мені комуністів 17-го і зголоднілий люмпен, який кинувся за їх ідеями в соціальні ліфти.

Оскільки, нічого путнього вони не можуть створювати за визначенням, то необхідно стерти все, що було до них. Тому, ключовою програмою можна вважати слова «Інтернаціоналу»: «До основанья, а затем …».

Наша маленька версія Леніна наразі не пише «квітневих тез» через відсутність сценариста з потрібним досвідом. Однак вона дає знакові інтерв'ю, в яких читаються конкретні контури мутного майбутнього.

У своєму інтерв'ю The Times of Israel людина, що обіймає посаду президента моєї країни, висловила не нову, але дуже ефективну ідею — відкоригувати історію.

Власне він сказав: «Питання в тому, як люди з різною історією, з різними поглядами можуть жити разом на практиці. Це дуже складне і делікатне питання. Є герої, яких вшановують на заході і в центрі України, і є інші українці, у яких є свої герої, і які думають інакше. І я розумію різні почуття. І саме тому я сказав кілька разів, дуже чітко: коли у нас складна історія, побудуймо спільну історію. Знайдімо тих людей, чиї імена не викликають суперечностей у нашому сьогоденні та майбутньому. Назвемо пам’ятники і вулиці на честь людей, чиї імена не провокують конфлікту».

Ще недавно, він говорив нам, що «немає різниці, у якого пам'ятника». Але зараз пішов значно далі.

Виявляється, щоб настала загальна благодать, необхідно написати нову історію. Яка всіх влаштовує і нікого не дратує.

Це новий рецепт: «Треба просто перестати пам'ятати».

Кажуть провели декомунізацію? Очистили історію від лайна?

О’кей. Але бачите, як це дратує частину суспільства, яка застрягла в совку?

Ні, ми не будемо повертати Леніна на постаменти. Ми просто доповнимо декомунізацію деукраїнізацією. Ну, щоб нікому образливо не було.

Вам — декомунізація.

А для них приберемо всіх цих Грушевських, Петлюр і Бандер. Січових Стрільців та Героїв Крут. І головне — сьогоднішню війну з Росією. Та й Шевченко ваш не всім подобається.

Ми побудуємо унікальне суспільство. Без коріння і пам'яті. Без історії взагалі. Все, що «викликає конфлікт» — на звалище. Ми залишаємо тільки те, що влаштує всіх. Точніше те, що всім — по барабану.

Тому на цій площі буде стояти … ну, скажімо — Гнатюк. На барабані.

Ви не пам'ятаєте, хто це? Ну як же! «Барабан бил плох, барабанщік Бог …». Головне, що митець і не «провокує конфлікту».

Що ви там говорите? Називати іменами українців, що об'єднали мільйони? Та легко! Ось вам проспект Кашпіровського. Об'єднав мільйони і ніяких конфліктів.

А краще взагалі без особистостей. Головне, щоб всім подобалося. Вулиця Мільйона грошей. Набережна Повного Холодильника. Площа Веселого Телевізора.

Просто треба закатати історію нації в новий асфальт під яскравими ліхтарями. І тоді все буде нормально. Перша в світі держава манкуртів. Без пам'яті і стержня.

А коли на очищене місце прийде ворог — він виріже нам нову пам'ять. Як завжди — ножем на спині.

Джерело