Кремль намагався влаштувати Зеленському "липецьку фабрику"

Шанси домовитися з Росією будуть ще меншими

Спасибі Путіну, тепер ми знаємо що в серіалі «Слуга народу» є принаймні один хороший жарт.

Історія прекрасна. Бо в першу чергу вона говорить про те, що в Кремлі залишилися вкрай незадоволені зустріччю в Парижі, де вони очікували від Зеленського Україну на блюдечку з блакитною каймою. Але українське суспільство накреслило червоні лінії, президент їх не перейшов. Кремль тепер незадоволений. Скільки насолоди зараз почитати російську пресу, в якій паплюжать Зеленського, або українські філіали російської преси, як в телевізорі у Медведчука, так і не тільки, де стогнуть і виють про нездійснені надії. Загалом, Кремль злий. Був. Після зустрічі.

Вирішили піти второваним шляхом і влаштувати Зеленському його «липецьку фабрику». Тобто дискредитувати президента через звинувачення у зароблянні грошей в Росії. З Порошенком вийшло. Путін заморозив фабрику, «Рошен» її не міг продати, сама фабрика не працювала, а в Україні розганяли тези про те, що гад Порошенко заробляє на крові. Стало успішним мемом. Сам Зеленський використав Липецьку фабрику проти Порошенка, в тому числі на епічних дебатах. Теж саме повинно було трапиться і з Зеленським. Серіал купили заздалегідь, ще в травні. А раптом стане в нагоді. І після «нормаднії» дали команду показати глядачам Росії це велике творіння, а українським виборцям розповісти, як Зеленський заробляє у ворогів. Технологія стара.

Але не зрослося. Як виявилося, дискредитація президента України не так важлива, коли це може викликати сміх над президентом Росії. Ось такі вони, комплекси у старого диктатора.

До речі, тепер шанси домовитися з Росією будуть ще меншими. Тому що ось це «хубло» буде завжди незримо присутнє на переговорах. А Путін буде, швидше за все, вважати Зеленського людиною, яка його принизила.

Як все зрослося. І Олімпіаду росіяни будуть свою проводити, погрожують хоча б, і за анекдоти скоро садитимуть.

І так, дорогим товаришам росіянам треба запам'ятати. Це українці мають право називати або не називати свого президента якими завгодно словами, сміятися над його рівнем компетенції або дивитися закоханими очима. Кожному своє. Але це наш президент і ми його можемо тролити скільки завгодно. А для росіян — на ви, пошепки, і Володимир Олександрович.

Принаймні поки зі своїм «хублом» не розберуться.

Переклад з російської

Джерело