Чому падає рейтинг Зеленського

Частина населення починає помічати те, що і передбачали експерти: стиль президента, його популізм, способи комунікації, непрофесійність і комплекси

Зазвичай після президентських виборів більшість країни починає думати, що рухається в правильному напрямку. Оскільки їхній кандидат перемагає. Ну, а потім іде закономірний процес — падіння, що нині ми і спостерігаємо.

Падіння досить швидке, бо за два місяці ставлення до Зеленського змінилось. Та ради справедливості все ж треба відмітити, що кількість тих, хто вважає, що країна рухається в правильному напрямку, набагато вища, ніж торік чи позаторік. Тобто тенденція є, але для влади вона ще не катастрофічна. Рейтинг Зеленського однаково високий, і коли ті цифри озвучуєш на міжнародних конференціях, то там зазвичай відповідають — наші політики би позаздрили.

Разом з тим цікаво, що майже вдвічі зросли від'ємні оцінки: у серпні тільки 12% негативно ставились до дій Зеленського, а зараз таких 24%. Я дуже обережно коментую ці цифри, бо розумію, що опозиція робитиме на них акценти. Мовляв, падає, зростає, а ми ж так і передбачали. Бо хоч негатив і росте, схвалення усе ж переважає: 62% позитивно оцінюють дії Зеленського.

Довіра до Зеленського

Загалом частина населення починає помічати те, що і передбачали експерти. Це стиль президента, його популізм, способи комунікації, непрофесійність і комплекси, найяскравіший з яких — «мені 42 і я не лох». Люди це бачать, а тому і довіра поступово іде на спад. Хоча рейтинги Зеленського все ж набагато вищі, ніж у Верховної Ради.

Та зростання, думаю, не буде. І я поясню чому. Ті 73%, які президент отримав на виборах — і які знову десь недавно згадав, так як для нього аргумент дуже вагомий — були антипорошенківськими. Це був другий тур і об'єднання людей з різною орієнтацію: тут як електорат ОПЗЖ, так і частини національно-демократичних партій, які вирішили не підтримувати Порошенка. Тому рейтинг абсолютно об'єктивно буде знижуватись. Крім того, тепер Зеленському треба буде приймати рішення з тих питань, які суспільство трактує неоднозначно.

Тривожні цифри

Найбільше в останньому опитуванні мене стурбувало схвалення повного оновлення ЦВК — таких 49%. Бо це говорить про те, що люди не розуміють, що насправді відбулось. А думка вітчизняних і міжнародних експертів була одностайна: це яскравий приклад монополізації та концентрації влади. Термін повноважень ЦВК спеціально розрахований так, аби не співпадати з каденцією однієї влади. Має бути наступність, щоб одна політична сила не могла монополізувати склад Комісії. Тому це надзвичайно тривожний знак, який більшість громадян не усвідомлюють.

Для мене стали цікавими цифри по Донбасу. Бо судячи з них, Зеленський начебто все робить правильно. Та водночас ми знаємо, що є протести, і та активна меншість, що не сприймає останніх дій. Та все залежить від питання. Коли українців питають, чи вони за мир, то яка може бути інша відповідь? А ось коли питаємо, на що конкретно ви готові погодитись і далі даємо перелік, що фігурує у політичній частині мінських домовленостей і на чому наполягає Росія, вимальовується інша картина.

Ставлення до приватизації та ринку землі

Загальна українська думка, яка формувалась у нас десятиліттями, звучить так: ринок землі — це погано, землю розпродадуть, а тому треба бути проти цього в принципі. І як експерти ми розуміємо: така позиція — неправильна, нам потрібен цивілізований ринок землі.

Згадайте Маргарет Тетчер та Рональда Рейгана, які демонтували соціалістичну економіку Заходу. Їх дії були страшенно непопулярними — пішли страйки. Але вони продовжили продавлювати свою лінію. Тому я вважаю, що деякі речі можна і треба робити і всупереч громадській думці. Та разом з тим і працювати з нею, пояснювати. З одного боку мають бути експерти, які пильнуватимуть, аби були запобіжники: щоб земля не потрапила до іноземців (усе в розумних межах), щоб 200 гектарів (як це було в першому читанні) не потрапили в одні руки. І окремо треба працювати з людьми. Напередодні ми проводили опитування, і ставили питання так: чи вважаєте ви, що людина, яка має землю, має право її продати? 50% сказали «так». А коли потім ми спитали, чи ви за скасування мораторію, то відповідь «ні». І це кажуть одні й ті ж люди, тому ще раз: деякі речі треба роз’яснювати.

55% людей також проти приватизації, бо це теж вкладалось у них десятиліттями. Є позитивні приклади приватизації — коли новий інвестор дбав про людей, які там працювали, і їх соціальні пакети зростали. Та десятиліттями накручувалось, що приватизація — це погано. Ясно, що держава має лишати мінімум підприємств у державній власності, але не в одні руки, звісно — не Коломойському-Ахметову-Порошенку та іншим. Тобто такі речі можна робити і всупереч, але ретельно прописувати усе в законі.

Ліберали чи соціалісти

За своїми гаслами, «Слуга народу» — ліберали, а що насправді — буде видно по їх діям. На Заході ж як відбувалось: соціал-демократи з різних країн цивілізували ринок, зробили соціальні пакети, і частину власності передали в руки держави, аби впливати на цей ринок. З часів великої економічної кризи 1929−1933 років цей процес розпочався. І це працювало — допоки на початку 70-х не з’явились Рейган і Тетчер, які почали зворотний процес. Держава виявилась занадто стримуючим фактором: відбулась бюрократизація всього і потрібно було це все роздержавалювати. Думаю, такі маятники і далі будуть продовжуватись. І баланс треба шукати постійно.

Нам же треба зменшувати тиск на малий і середній бізнес, мати прозорість для великого бізнесу, щоб той хотів інвестувати, і щоб прийшов сюди іноземець. Коли люди побачать, що іде зростання економіки, їх гаманець наповнюється — тоді буде підтримка. А як ні — настане соціалістичний популізм.

Я хотів би успішних реформ в Україні. Та у мене є великі сумніви, коли я бачу, кого Зеленський призначає на відповідальні посади, як він комунікує, яку веде зовнішню політику. Бо деякі призначення абсолютно незрозумілі — згадаймо лише Сивохо. І, головне, у Зеленського немає критичного ставлення до себе самого. Я згоден прийняти формат новин про успіхи, як він це робить, але коли хтось іде по вулиці зі задишкою і намагається на ходу розповісти, як же ми це класно зробили — для мене це домінування форми над змістом.

Джерело