Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Як нам не зникнути з європейських “радарів”?

Якщо за Туска і Юнкера президент Порошенко телефонував їм по кілька разів на тиждень,  то за Мішеля й фон дер Ляєн президент Зеленський мав би робити по кільканадцять таких дзвінків щотижня! Аби очільникам інституцій ЄС було легше погодитися із президентом України, ніж пояснити, чому саме хочуть відмовити...

«Останніми роками я особисто боровся за збереження європейської єдності, коли йшлося про солідарність з Україною, допомогу Греції, міграційну кризу або переговори про «Брексіт», — заявив у своєму виступі перед депутатами нового Європарламенту Дональд Туск, президент Європейської Ради. Туск та інші керівники ключових інституцій Європейського Союзу невдовзі передадуть свої повноваження іншим політикам. Чи будуть ті так само завзято, як це робив поляк Туск, відстоювати єдність Європи заради солідарності з Києвом? На жаль, щодо цього є сумніви.

За рішенням позачергового саміту ЄС, Туска на його посаді восени замінить прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель. Очевидно, пріоритетом будь-якого бельгійського політика на посту президента ЄР була би аж ніяк не Україна, і Мішель винятком не буде. Публічно він за скасування антиросійських санкцій ЄС не висловлювався, але у приватних розмовах начебто був щодо цих санкцій не настільки однозначним… У січні минулого року Мішель здійснив візит до Москви.

Важко уявити, що саме Україна буде одним із пріоритетів для глави МЗС Іспанії Жозепа Бореля, який після Федеріки Могеріні стане Високим представником ЄС із питань безпеки й зовнішньої політики. Іспанська дипломатія традиційно орієнтована на Південь, зоною її головних інтересів є Середземномор'я… Позиція Бореля щодо Росії? З одного боку, назвав нещодавно Москву «старим ворогом» Європи. І водночас, інформує «Європейська правда», торік у Мадриді Борель і його російський колега Лавров домовлялися разом… протидіяти пропаганді, створити якусь спільну групу з кібербезпеки. З таким же успіхом можна було би з Бен Ладеном домовлятися про боротьбу з міжнародним тероризмом…

Після тривалих і важких переговорів учасники саміту ЄС визначили також, хто очолить його виконавчий орган, Європейську Комісію. Це нинішня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн. Знов ж таки, певною мірою «гібридна» фігура. З одного боку, підтримує режим антиросійських санкцій, з іншого — була категорично проти поставок зброї Україні… Утім, за фон дер Ляєн як президента Єврокомісії ще має проголосувати Європарламент. Пані Урсула зараз зустрічається з його фракціями, шукаючи підтримки. Незадоволені кандидатурою фон дер Ляєн є навіть серед німецьких християнських демократів, хоча Ляєн — однопартійка канцлера ФРН Ангели Меркель. Мовляв, якось не пасує людину, що не була дуже успішною, м'яко кажучи, міністеркою оборони, просувати на поважну посаду в Євросоюзі.

Добре хоч, головою Європарламенту обрали «нормального» італійця. Давид-Марія Сассолі представляє не євроскептичну й проросійську «Лігу» Сальвіні, чи лівацький і популістський «Рух 5 зірок», а «системну» Демократичну партію. Утім, обрання Сассолі є для нас слабкою втіхою, великого впливу на відносини ЄС і України голова ЄП не має.

Вибір на ключові посади у ЄС саме таких політиків — наслідок недавніх виборів до Європарламенту. Хоча відверто антиєвропейські й проросійські сили не одержали так багато голосів, як їм пророкували, багаторічний баланс у ЄП зруйновано. Дві фракції правого й лівого центру, «народники» й соціал-демократи, уже не мають більшості, тож мусять домовлятися з іншими, насамперед лібералами й «зеленими». Домовитися «на чотирьох» складніше, ніж «на двох»… Але це їхні, євросоюзівські, проблеми. Завдання ж Києва — налагодити з новими керівниками інституцій ЄС плідну співпрацю, зробити так, аби Україна не зникла з європейських «радарів».

Як цього добитися? Шлях один — різка активізація української політики на європейському напрямку. Якщо за Туска і Юнкера президент Порошенко телефонував їм по кілька разів на тиждень (а бувало, і на день), то за Мішеля й фон дер Ляєн президент Зеленський мав би робити по кільканадцять таких дзвінків щотижня! Аби очільникам інституцій ЄС було легше погодитися із президентом України, ніж пояснити, чому саме хочуть відмовити… Чи впорається Зеленський з таким складним завданням? Глава МЗС Павло Клімкін вважає, що за нового президента зовнішня політика в України… взагалі зникла. Якщо це справді так, то солідарність ЄС із Україною, про яку говорив Туск, під великою загрозою…

Схожі новини