• You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Чому Путін нервується через відсутність контракту на транзит газу з Україною?

Чому Путін нервується через відсутність контракту на транзит газу з Україною?

З 2015 року Україна не купує газ в Росії, але залишається надійним транзитером російського газу до Європи.

Поточний контракт спливає 31 грудня. Росія зацікавлена якомога скоріше заключити контракти зі своїми європейськими споживачами, але для цього вона має спочатку зарезервувати потужності транзиту на українській газотранспортній системі. Щоби розібратися, чому Путін нервується, нам слід спочатку усвідомити, що контракт на транзит та контракт на поставку газу Україні — це два різних документи. І ось Путін поєднує ці дві теми в одну і заявляє, що Україна має підписати контракт на транзит, бо інакше не дістане газу сама. І хоча Україна не купує газу в Росії, припинення постачання газу транзитом дійсно створило б логістичні проблеми постачання газу в Україну.

Газ, видобутий в Росії, Катарі, Норвегії чи Шотландії, може заміняти один одного, якщо теплотворна спроможність куба однакова і становить, наприклад, 8000 кілокалорій.

Це дає змогу замінити норвезький газ на російський з вигодою для всіх споживачів. Наприклад, Данія купує в Росії газ, бо Росія дала їй кращу ціну, ніж сусідня Норвегія. Україна не може дістати такої ж привабливої ціни від Росії, тому шукає іншого постачальника і, припустимо, знаходить його в Норвегії. Від Норвегії дуже близько до Данії, але далеко до України. Тому Україна купує газ в Норвегії і домовляється з Данією про обмін газом. Норвезький газ йде у сусідню Данію, а той газ, що мав йти з Росії через Україну до Данії, Данія відступає Україні. Всі задоволені, крім Росії, яка хотіла всучити Україні дорогий газ. Раніше ця схема не працювала через юридичні перепони, і Україна змушена була купувати газ за ціною, яку нав'язувала Росія.

Путін, щоб прискорити підписання контракту з Україною на транзит, пропонує знижку Україні, тому що європейські покупці російського газу можуть не дочекатися пропозицій від Росії і втекти до іншого постачальника. Отже, по мірі того, як минає час, Росія може втратити торгових партнерів у Європі. Тому то Медведчука з Бойком раптово запросили до Москви, де їм озвучили пропозицію на знижку та широко її розрекламували. Але при тому Росія хотіла такий самий контракт на транзит, як і попередній. А це не вигідно Україні, бо Росія не резервує певної частини потужності газогонів, а хоче мати змогу збільшувати або зменшувати обсяг постачання газу і платити за фактом. Третій пакет європейської енергетичної хартії, до якої приєдналася Україна, передбачає, що частина потужностей магістральних газогонів має бути зарезервована для інших постачальників, крім російського. Тому Україна цілком резонно бажає знати, яку частину потужностей вона має у розпорядженні для контрактів з іншими транзитерами. Наприклад, з Юзівського або Олеського родовищ газу. А також, до речі, і з захоплених у Криму українських родовищ теж. І тому може наполягати на тому, щоби Росія визначилася з цифрою, і за цю цифру і сплачувала, навіть якщо передає менше газу. Наприклад, після початку експлуатації Північного потоку-2.

Росії такий підхід невигідний. Кримські родовища, Юзівське родовище на Донбасі і транзит російського газу логічно тісно пов'язані між собою. Росія не хоче допустити видобування українського газу у Криму та Юзівському родовищі, щоб не створювати конкуренцію з російським газом у Європі. В той же час хоче мати найкращі умови транзиту свого газу територією України до Європи.

З цього випливає, що загарбання Криму та частини Донбасу, а також будівництво Північного потоку-2, — це теж тісно пов'язані між собою свідомі та планові дії Росії.

Ось чому переговори по Донбасу без переговорів по Криму ні до чого не призведуть. Бо, беручи до уваги бажання Росії не допустити поставки українського газу до Європи, Росія зацікавлена не тільки утримувати вкрадені кримські родовища, але й постійно загрожувати Юзівському родовищу, а після введення до експлуатації Північного потоку-2 викупити або просто знищити магістральні газогони України. Що Росія ні хвилини не буде вагатися у цьому, доводять усі її дії, починаючи з 2014 року.

Навіть незначна затримка у будівництві Потоку-2 відтягує початок його експлуатації на місяці, а не роки. І за ті місяці слід встигнути розпочати видобування газу на Юзівському та Олеському родовищах разом з американськими компаніями. Бо якщо від американських компаній піде газ магістральними газогонами, Росія не наважиться їх знищити. Це означатиме відключення від платіжних систем, а також і великі неприємності для їхніх німецьких партнерів.

Але наш політичний бомонд зайнятий більш важливими питаннями, наприклад, як достроково розпустити або не розпустити Верховну Раду. Або кого призначити на міністерство оборони, щоби найшвидше розпродати землі та майно цього міністерства. А тим часом труби Північного потоку лягають на дно Балтійського моря і з кожною укладкою шанси на незалежність Української держави стають все примарнішими.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Чому Путін нервується через відсутність контракту на транзит газу з Україною?