ЄС! Воно нам справді НАТО!

Жодного перебільшен­ня у такому визначенні немає! Адже і Томос про надання Православній церкві України автокефалії, і ухвалені Верховною Радою в четвер зміни до Конститу­ції стосуються фундаментальних, справді надважливих для подальшого роз­витку нашої держави речей.

«Сьогодні історичний день, коли в Конституції буде закріплено як зовніш­ньополітичн ий орієнтир рух України до ЄС і НАТО, — наголосив у Верховній Раді перед історичним голосуванням президент Петро Порошенко. — НАТО — це про безпеку, не лише про військову, а й про безпеку громадянина, безпеку на вулицях, верховенство права. Зараз у Кремлі дуже уважно спостерігають за діями Верховної Ради. Не дочекаєтесь — не буде у вас радості! І Верховна Рада сьогодні продемонструє єдність, яку демонструє останні чотири роки». Парламентарії президента почули: законопроект про закріплення у Конститу­ції стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО у другому читанні під­тримали 334 народні депутати. Як і слід було очікувати, жодного голосу «за» не дав «Опозиційний блок». Так би мовити, «а Баба Яга проти»… Зате фракції БПП «Солідарність», «Народного фронту», «Самопомочі», «Радикальної пар­тії», «Батьківщини» і депутатська група «Воля народу» підтримали курс на ЄС і НАТО практично одноголосно. Проголосували «за» також дві третини поза­фракційних. Гадаю, серед депутатів були такі, що підтримали курс на вступ у ЄС і НАТО не зовсім щиро. Але тут за Україну зіграли майбутні президентські й парламентські вибори. «Світити» свою не зовсім проєвропейську (чи навіть відверто проросійську) орієнтацію певні народні обранці не захотіли. Спра­ведливо побоюючись, що на виборах народ їм це пригадає…

«Прийняті зміни до Конституції — лише гола декларація намірів, — заува­жують скептики. — Скільки не кажи „цукор“, а солодше у роті не буде. Так і тут: курс на ЄС і НАТО можна хоч двадцять разів у Конституції записати, а ближчою до цих організацій Україна не стане. Ніхто на нас там не чекає»… По-перше, двері ЄС і НАТО (насамперед) залишаються для України відкрити­ми. Так, наші західні партнери говорять про необхідність подальших глибоких реформ, — але ж хіба ми й самі не знаємо, що ці реформи Україні вкрай необ­хідні? А по-друге, і саме це зараз найважливіше: закріплення курсу на вступ до ЄС і НАТО у Конституції гарантує, що ймовірні спроби змінити зовнішньо­політичний курс Києва, його прозахідну орієнтацію, будуть однозначно при­речені на провал.

Дивіться, які норми стали тепер частиною Основного Закону нашої дер­жави. Д о повноважень Верховної Ради додано «реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору». Уряд відтепер «за­безпечує реалізацію» цього курсу, а президент, який є гарантом Конституції, стає відтепер і «гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Пів­нічноатлантичного договору».

Що це означатиме на практиці? Наприклад, майбутня Верховна Рада, на­віть якщо матиме для цього голоси, не зможе ухвалити законопроект про «позаблоковість» України. Бо в Конституції записана норма про курс на вступ на ЄС і НАТО, а Конституцію порушувати не можна! (Тобто теоретично про­голосувати за «позаблоковість» парламент зможе, але Конституційний Суд визнає такий законопроект таким, що не відповідає Конституції. А для того, щоб внести «позаблокові» зміни в Конституцію, потрібні будуть понад 300 го­лосів, причому на двох сесіях, — а це ненаукова фантастика). Фактично, ухва­лені Радою зміни до Конституції є таким собі запобіжником, який захищатиме Українську державу від імовірних «землетрусів» на зовнішньополітичному на­прямку.