Де живцем горіли майданівці, смажать курчат

У річницю Революції гідності столичний Будинок профспілок знову став «героєм» скандалу. У будівлі, де у лютому 2014-го у вогні гинули люди, відкрили ресторан фастфуду. Відвідувачам пропонують поласувати свіженькою смажениною. Це вже навіть не цинізм, а щось, що взагалі у голові не вкладається.

Не вкладається тим, для кого пам’ять про Майдан не красиві слова чи по­рожній звук. А ось ділкам, для яких мірило гідності — гроші, все одно: хоч цвинтар під бізнес закатати, хоч окро­плене кров’ю місце на харчевню пере­творити. Для таких «макдаків» нічого святого, крім купюр, немає. Для них що «Ікони революції» замалювати (аби не псували фасад меблевого бутика), що курчат смажити там, де люди живцем го­ріли, — раз плюнути.

Ще до реставрації понівеченого по­жежею Будинку профспілок не дійшло, а підприємливі циніки вже примірялися, як вигідніше освоїти цінні квадратні ме­три у центрі столиці. Не дивно, що «обпе­чену» будівлю взялися стахановськими темпами відновлювати. Так старалися, що і старе відновили, і нове надбудува­ти встигли (за принципом: площі у тако­му вигідному місці забагато не буває). Причому надбудова виявилася незакон­ною. Після розголосу історії, яка викли­кала обурення не лише киян, зайву кон­струкцію знесли.

Були і спроби облаштувати у Будин­ку профспілок харчевні. Перша — 2015 року. Заклад відкрився, але протримав­ся недовго — з’їхав (власник зрозумів, що переїзд обійдеться дешевше, ніж «хро­нічно» розбиті вітрини і розмальований написами фасад). Наступного року у бу­дівлі відкрили кафе «Каратель». Але ні назва, ні патріотичне меню, ні реклама закладу як затишного кутка для атовців (цим бізнесмени сподівалися «заколиса­ти» обурених) не допомогли.

І ось — дубль третій. Ресторан фаст-фуду. Схоже, орендодавці виріши­ли діяти нахрапом: не простоювати ж таким цінним «квадратним метрам» без діла. На реставрацію витратили­ся — треба відбивати вкладене. Річ у тім, що Федерація профспілок Украї­ни, у власності якої і значиться будівля, 30 відсотків площі «відписала» компа­нії «ІТТ-Нерухомість». Це і є той інвестор, який «пожертвував» на реставра­ційні роботи. Реставрація — в обмін на «квадратні метри» у Будинку профспілок. Тож тепер інвестор може розпоря­джатися отриманою за договором пло­щею (а це — близько 5,5 тисячі кв. м) на свій розсуд. Що і робить, здаючи при­міщення в оренду.

Тільки смажені кури у такому місці — це вже занадто! Після «теплого прийому» (з палаючими шинами і написами на фасаді), який влаштували фастфудівсько­му закладу обурені, залишається лише гадати, скільки «проживе» у Будинку профспілок цей ресторан і що наступним з’явиться на його місці. Навіть відкритий у цій же будівлі Музей Майдану не совістить тих, хто взявся смаженину на кро­ві подавати. Як і тих, кому ця смаженина до горла лізе.­