Шукаю логіку
А, справді, навіщо сліпим свічка? Ну, а логіка й поготів
Як той нещасний, затурканий і опльований співгромадянами Діоген, вилажу з бочки, запалюю свічку і йду шукати.
Логіку. Істину.
Розуміючи, що Діоген шукав на вулицях і площах, отже мав якийсь шанс. А я йду шукати в українській політиці…
Та все ж…
Без подробиць. Узагальнено. Маємо Україну. Вона обрала Президента і сяку-таку Верховну раду. Разом з ними, а коли й усупереч їм, коли швидше, коли повільніше, сяк чи так рухається. Від безвізу до ЄС. До НАТО. До реформ. Створила і підтримує у робочому стані антипутінську світову коаліцію. З розпочатими і доведеними до тієї чи іншої стадії завершення реформами. З розвинутим, як ніколи раніше, громадянським суспільством. Ще, на жаль, з олігархами, але багато з них уже не можуть похвалитися таким здоров’ям, як колись. Зі стабілізацією економіки. Стримуючи у сто разів сильнішого від нас агресора. І, якщо вже зовсім узагальнено, з нарешті усвідомленим чудовим курсом — геть від совка і Кацапії.
Затуляю свічку від протягів, які вже починаються, і рухаюся далі.
Далі дивлюся, — гоп! — опозиція. Умовно, політична пісочниця N1. Знову ж таки у найзагальнішому вигляді. Без конкретизації. Багато їх, «страшно далєкі оні от народа» (незабутній Ілліч), співають наче б то на різні голоси, та лейтмотив один — ця влада повинна піти геть, з нами буде краще!
Інтересуюсь знати. З вами — це як?
— Звісно, з безвізом, ЄС, НАТО і далі за наведеним вище списком. А як бонус, коли прийдемо до влади, скинувши цю, злочинну, дамо кожному по тисячці.
Поруч політична опозиційна пісочниця N2:
— Ні! Ніякого безвізу.
Пробую якось укласти все це в голові.
Якщо цю владу геть, але залишаємо все, що вона зробила, то, даруйте, якої скурвої матері колотимося? «Зачем мятутся народи и племена замышляют тщетное ?» (Псалом 2). Як на здорову голову, я б казав, не бовтатися, як г… но в ополонці, а підкотити рукави, приколоти косу і запрягатися в плуга. Доорювати, боронувати. Сіяти і досіювати, принаймні, там, де сама влада без вас не може. І хай вас не турбує обіцяна тисячка. Не буде то не буде. Повірте, з мого боку — ніяких претензій! Тільки б дав Бог, щоб вам було добре. А ми вже якось при вас.
Вертаюся до опозиційної пісочниці N2. Як і слід було чекати, тут зовсім інший пейзаж і відповідно — пісні інші. Владу геть і разом з нею геть-геть ЄС, НАТО і все інше. Зате дадуть усім по тисячці.
А пішли би ви всі в … Кацапію! І вдавіться своєю тисячкою!
Ось така логіка.
Утім, до чого тут логіка? У наші голови уже закладений диск. На ньому записано:
— Геть цю владу! І пішов ти зі своєю свічкою!
І, справді, навіщо сліпим свічка?
Ну, а логіка й поготів.