Путін об’єднує Європу
Європейський Союз, дестабілізація якого є однією з головних цілей путінської зовнішньої політики, існує і пручається
Вислання російських дипломатів з країн Європейського Союзу і — ймовірно — Сполучених Штатів стане безпрецедентною демонстрацією єдності Заходу. Єдності, про яку останніми роками вже почали забувати. І яка після «Брексіту» взагалі була поставлена під сумнів.
Однак виявилося, що об'єднатися перед викликом набагато простіше, ніж знайти взаєморозуміння з економічних питань або з питань функціонування структур Європейського Союзу.
При цьому путінські доброзичливці в ЄС нікуди не поділися. На саміті ЄС, де намагалися знайти компроміс з приводу спільних дій після атаки в Солсбері, вони проявили себе повною мірою. Але навіть їхні спроби пом'якшити наслідки дій Заходу перетворюються на свою протилежність.
Джерела стверджують, що перше в історії рішення відкликати посла ЄС з Москви для консультацій народилося мало не з політичного анекдоту. Воно стало реакцією прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на пропозицію федерального канцлера Ангели Меркель відкликати послів країн-членів ЄС з російської столиці. Орбан — щоб підкреслити всю безглуздість такого кроку — поцікавився, чому тоді не відкликати посла ЄС. І — на його щире здивування — ця ідея була підтримана колегами.
Ідея вислати російських дипломатів з країн ЄС народилася з іншої дискусії. Спочатку пропонувалося вислати дипломатів, які працюють при європейських інституціях. Але тут вже рішуче заперечив прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель — який, до речі, зовсім недавно відвідував Москву і зустрічався з Путіним.
Справа в тому, що вислання будь-яких дипломатів з Брюсселя — це відповідальність Бельгії, а не всього Євросоюзу. І Мішель резонно поцікавився у колег, чому тільки його країна повинна взяти на себе тягар конфлікту з Москвою. З його доводами погодилися, з'явилася ідея вислання дипломатів з усіх країн Євросоюзу.
Зрозуміло, що і в цьому випадку дії кожної з країн будуть різні за ступенем жорсткості. Але сам жест — серйозний і принизливий для Москви. Путіну доведеться або зробити вигляд, що нічого не сталося, або самому висилати дипломатів майже з усіх європейських посольств.
У Кремлі з подивом побачать, що Європейський Союз, дестабілізація якого є однією з головних цілей путінської зовнішньої політики, існує і пручається. І що дії «друзів» в такій конфігурації можуть призвести не до менш сумних наслідків, ніж дії опонентів.
