Свою «квотну» справу ЄС зробив. Тепер м’яч на полі України...
«Жестом політичної і економічної підтримки України» назвав міністр економіки Мальти, яка зараз головує у ЄС, рішення Європейського Союзу про надання Києву нових торговельних преференцій.
Днями ЄС встановив для українських експортерів додаткові безмитні квоти, зокрема, на сільськогосподарську продукцію (мед, томати, виноградний сік, пшениця, кукурудза та інші зернові). А також — на деякі промислові товари (добрива, барвники, взуття, мідь, алюміній, телевізійне й звукозаписувальне обладнання тощо).
Ці безмитні квоти, порівняно з пропозиціями, які раніше узгодив Європейський парламент, по певних позиціях дещо розширено. І це попри те, що деякі країни-члени ЄС, насамперед зі Східної Європи, до збільшення безмитних квот для України ставилися вельми скептично. Адже ці країни також виробляють чимало сільськогосподарської продукції, вони є прямими конкурентами України на європейському ринку... Але солідарність із Києвом перемогла. Поряд із набуттям чинності безвізового режиму і остаточною ратифікацією Угоди про асоціацію, нові торговельні преференції стануть іще одним спільним досягненням Євросоюзу і України. До липневого саміту Україна-ЄС у Києві його учасники підійдуть не з порожніми руками.
У першому кварталі 2017 року український експорт до ЄС виріс, порівняно з першим кварталом 2016-го, аж на 24,5%. Коли нові безмитні квоти для України “запрацюють” (а станеться це, найімовірніше, вже восени), наші виробники зможуть експортувати на величезний ринок ЄС іще більше своєї продукції. Значить, в Україну зайде більше твердої валюти, і це може зробити традиційне осіннє послаблення української гривні не таким болючим...
За словами заступника міністра економічного розвитку й торгівлі України Наталії Микольської, доля готової продукції в українському експорті в ЄС постійно збільшується. Але не так швидко, як би нам хотілося: наразі в нашому експорті, зокрема аграрному, переважає продукція з мінімальною доданою вартістю... Що треба зробити, аби це змінити? Ключ до успіху дає Україні Угода про асоціацію з ЄС.
“Поглиблена інтеграція законодавства ЄС у сфері безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також адаптація стандартів... відкриє ринки ЄС значно більше, ніж зниження митних тарифів, — пояснює Жослін Гітон, перший секретар представництва ЄС в Україні. — Це сприятиме перетворенню України з країни, що експортує переважно сировину та сільськогосподарську продукцію, на гравця, повністю інтегрованого до європейських і світових ланцюжків виробництва та збуту”.
Коли саме ця амбітна мета стане реальністю, залежить тепер виключно від українських парламенту та уряду. З прийняттям потрібних рішень бажано не зволікати: чим швидше Україна стане “повністю інтегрованим гравцем”, тим більше заробить грошей.
