“Безвіз” перестав бути “пряником”. Але у ЄС є також “батіг”...

Громадянському суспільству,  якому щиро подякував за “безвіз” президент Порошенко, розслаблятися не можна.

Тривалий шлях до українського “безвізу” нарешті добігає кінця. У четвер, 11 травня, Рада ЄС (зібрання глав певних відомств країн-членів, у даному випадку - міністрів сільського господарства Євросоюзу) затвердила законодавчу пропозицію щодо скасування віз для громадян України. Це “безвізове” голосування було останнім, тож “шлагбаум” практично піднято.

Залишилися формальності. 17 травня рішення Ради ЄС підпишуть голова Європейського парламенту Антоніо Таяні та представник Мальти, яка зараз головує у ЄС. Урочиста церемонія підписання, яку відвідає президент України Петро Порошенко, відбудеться у стінах Європарламенту. Згодом, орієнтовно 22 травня, інформацію про перехід України до категорії “третіх” держав, громадянам яких не потрібні візи для відвідин ЄС (крім Великої Британії та Ірландії), буде опубліковано в Офіційному журналі Євросоюзу. І нарешті, орієнтовно з 11 червня українці, які мають закордонні біометричні паспорти, зможуть мандрувати Європою без віз.

«Безвіз» — це набагато більше, ніж спрощення способу виїзду за кордон, - слушно зауважив, зокрема, у своєму зверненні до українців Петро Порошенко. - «Безвіз» — це свідчення стратегічної правильності нашого європейського вибору, безповоротності курсу на інтеграцію до Європи. Це й визнання позитивних зрушень на шляху реформ: план візової лібералізації містив майже півтораста пунктів, які забезпечили реальні зміни в багатьох сферах життя”. Серед тих, хто допоміг зробити “безвіз” реальністю, президент назвав, зокрема, “політиків, які приймали відповідальні рішення, як у випадку з електронним декларуванням”, і “громадянське суспільство, яке підтримувало рух до Європи”.

Справді, безвізовий “пряник”, яким Європейський Союз “спокушав” українську владу, був реальним двигуном змін. Наприклад, важко уявити, що депутати Верховної Ради запровадили б електронне декларування, якби не знали, що відмова від нього практично унеможливить безвізовий режим. І водночас погіршить шанси депутатів, які “поховали” його відмовою від е- декларування, на наступних виборах у парламент.

Після того, як “безвіз” набуде чинності, він таким “пряником” бути перестане... Отже, “зміни в багатьох сферах життя” можуть пригальмувати? Зрештою, навіть під час просування до “безвізу” наші європейські партнери мали до Києва певні претензії. Нагадували, зокрема, про необхідність терміново створити в Україні Антикорупційний суд. (Без нього діяльність антикорупційних органів, які вже існують, тобто НАБУ й САП, не буде ефективною). І рекомендували скасувати норму про електронне декларування для громадських активістів, задіяних у антикорупційній діяльності...

Не варто забувати, що ЄС передбачив також “батіг”. Механізм призупинення безвізового режиму, затверджений Євросоюзом, передбачає: однією з причин такого призупинення для “третьої” країни може бути її сходження зі шляху реальних реформ... Отже, громадянському суспільству, якому щиро подякував за “безвіз” президент, розслаблятися не можна.