У боротьбі з корупцією рівняймося на Румунію

Україну часто порівнюють з тими європейськими державами, де корупція мінімальна, або її фактично немає зовсім. Ставлять нам у приклад Фінляндію, Норвегію, Швецію, Данію тощо. Такі порівняння є не зовсім коректними. Надто різними є історичні обставини, менталітет, зрештою, релігія... Інша справа - наші найближчі географічні сусіди. Наприклад, Румунія: переважно православна країна, також із “соціалістичного табору”, ще й диктатуру Чаушеску пережила. І за розміром території, і за кількістю населення Румунія теж співмірна з Україною.

До Румунії чимало українців досі ставляться зверхньо. Мовляв, це зацофана “бідося”, ще корумпованіша, ніж ми... Явно застаріла інформація. Дивіться, лише минулого року, повідомила головний антикорупційний прокурор Румунії Лаура Ковеші, до суду було скеровано близько 1300 (!) корупційних справ, порушених проти румунських посадовців. Серед цих чиновників, зокрема, три міністри, 17 депутатів парламенту і 16 суддів. Загальна сума збитків, яких завдали ті 1300 румунських посадовців державі, становить 260 мільйонів євро. За українськими мірками, небагато, у нас крадуть мільярдами... Масштаби корупційного злодійства в Румунії менші насамперед тому, що з корупцією там активно і успішно борються.

Ефективна боротьба з корупцією завжди позитивно впливає на життя громадян. І Румунія тут не виняток. Минулого літа мій приятель уперше після кількарічної перерви поїхав до Болгарії власним автомобілем. Дорогою зупинявся в Румунії: спочатку дивився карпатські замки, потім заночував у Бухаресті. Каже, порівняно з тим, що було кілька років тому, не до порівняння! Прекрасні дороги, цілком європейські готелі, нарешті, значно більші заробітки людей. До Польщі, каже, Румунія ще трохи не дотягує, але впевнено рухається у правильному напрямку.

Активні румунські громадяни ось цей зв'язок між реальною боротьбою з корупцією і своїм добробутом прекрасно усвідомлюють. Саме тому, коли нинішній румунський уряд хотів тишком-нишком прийняти постанову, завдяки якій десятки чиновників-корупціонерів вийшли б із тюрем на волю, сотні тисяч румунів вийшли на майдани! Протест громадян підтримав і президент Румунії Клаус Йоганніс. Демонстранти таки добилися свого: уряд свою скандальну постанову скасував, тож усі посадовці-крадії залишилися за гратами. Знов ж таки, за українськими мірками вкрали вони небагато: постанова передбачала амністію для тих чиновників-корупціонерів, які завдали державі збитків на суму не більше 48 тисяч доларів. Але румуни, які відчули “смак” реальної боротьби з корупцією, такі крадіжки з бюджету дрібними вже не вважають.

На відміну від румунських, українським антикорупційним органам похвалитися наразі нічим. Справами, порушеними проти дрібних корупціонерів (митників, чиновників міського чи навіть обласного рівня), українське корупційне болото не розворушити. З відносно жирних “риб” зачепили хіба що голову Центрвиборчкому Охендовського, та й той, відбувшись легким переляком, зірвався з гачка... Як і в Румунії, потрібні “посадки” справді високих посадовців. Тільки тоді українське суспільство відчує, що влада має політичну волю боротися з корупцією.