Ще раз про російську пропаганду...

«Я не дивлюсь російське телебачення, а вчора ввечері, коли під Авдіївкою почалися бої, вирішив подивитися, як вони це подають. Я їм, звичайно, не вірю, але частка логіки у тому, що вони казали, є...». Я витріщила на нього очі. «Навіщо ти їх дивився!» - обурилась. А він продовжував: «Це загострення справді може бути вигідне Порошенкові...». І почав щось таке говорити, сенс чого я вловити не змогла. А потім запитав мене: «А ти не думаєш, що це загострення може спричинити дострокові парламентські вибори?».

«До чого тут дострокові вибори?» - не могла второпати.   Яким боком бої під Авдіївкою торкаються політичної ситуації в Україні? А тим паче виборів?! Для дострокових виборів потрібні передумови або політична воля президента чи більшості в парламенті. Ні першого, ні другого, ні третього, ні двадцять третього наразі немає. На щастя! Є лише бажання Кремля спровокувати в Україні політичну нестабільність. На жаль, таке ж бажання є і у деяких українських політичних силах. Причому не лише проросійських... Просто деякі амбітні політики прагнуть у мутній воді виловити свою золоту рибку, не замислюючись над можливими наслідками для держави. Це той випадок, коли не можуть піднятися над власними політичними інтересами.

Він тему дострокових виборів вирішив не розвивати, але почав критикувати Порошенка і українську владу. Критикувати справедливо, як кажуть, за темою.

І за корупцію, з якою ніхто всерйоз не бореться, і за останні безглузді економічні рішення уряду. Тут я погоджувалась, але принагідно нагадала, що корупція буяє не лише у верхніх ешелонах влади, а й на значно нижчому рівні. Замість того, аби постійно сварити «у хвіст і гриву» політиків та чиновників, у всіх негараздах звинувачувати лише їх,  українцям давно слід подивитись на себе. Почати боротьбу з корупцією з себе: не брати і не давати.

А починати зі себе ніхто не хоче... Комфортніше тикати пальцем на інших. Одне слово, наша дискусія перетворилася у банальність і логічно зійшла на пси.

А тепер мораль. Кілька хвилин перегляду російського пропагандистського телеканалу призвели до того, що в голові розумної людини утворилась каша.

Наразі лише каша, але якби він дивився  російський  телеканал щодня, каша перетворилась би у вату! Російська пропаганда діє за принципом сильного наркотику. Хапає з першого разу. Це як з отруйною водою. Достатньо одного ковтка, і ти вже інфікований. Якщо імунітет сильний і ліки вжито вчасно, можна вижити. Якщо нічого не робити і далі пити отруйну воду, то наслідки неминуче будуть плачевними. То навіщо ризикувати і робити цей перший ковток?

Нагадаю, кілька місяців тому Європарламент прийняв окрему резолюцію, якою визнав дезінформацію та пропаганду з боку Росії та терористичних ісламістських організацій головними загрозами для ЄС та закликав до рішучої протидії інформаційним війнам. Вони нарешті збагнули, у чому суть гібридної війни. Збагнули масштаб небезпеки. Вони не можуть заборонити своїм громадянам дивитися «Раша тудей», але попередити про небезпеку зобов’язані.

Це як на трансформаторних будках є обов’язковий напис: «Обережно, вб’є!».

Нас, українців, здавалось би, вже попереджати не треба. За майже три роки російсько-української війни ми переконались, звідки небезпека і хто вбивця. На власній шкурі відчули, що таке гібридна війна. Та все ж є ще чимало людей, яким кортить заглянути у «трансформаторну будку». Тому не зайве ще раз попередити:  “Не треба! Може вбити!”.