«Правдою і працею» усі добрі справи робляться

У туманному й дощовому того дня селі Боневичах місцева громада разом із письменниками, краєзнавцями, істориками, видавцем та журналістами відкрила пам’ятний знак. На місці, де нещодавно буяли хащі, де поміж корчів ховалися залишки розібраних мурів, постав камінь із портретом Яна Щасного Гербурта та його родинним гербом зі словами “Правдою і працею”. Саме тут, за кілька кілометрів від Добромиля, у родовому маєтку магната, з 1610-го по 1616 рік діяла друкарня Гербурта. Одна з дванадцяти надрукованих чотириста років тому в цій друкарні книжок мала назву “Наука Добромильська”. У ній Гербурт зібрав життєві правила сумлінних людей, призначені для дітей та молоді... 

Того дня в Боневичах та Хирові говорили не лише про добре ім’я та діла Яна Щасного Гербурта, а й про те, що варто відновити історичну правду, започаткувати читання, взявши собі за приклад Дунаївські зустрічі. Варто нарешті й створити умови для відкриття та роботи повноцінної книгарні, хоча б однієї на Старосамбірський район. 

Цей день був багатий на ідеї та взає­морозуміння. Гості зі Львова привезли книжки, на закупівлю яких не пошкодував грошей місцевий підприємець — молода людина, готова конкретними діями підтримати ідею відродження історичної пам’яті на цих славетних землях. Потужний імпульс у культурному відродженні йде від місцевих людей, які не забувають про малу вітчизну — від видавця Мирона Іваника, історика Михайла Кріля, краєзнавця Михайла Чуквинського, перекладача Романа Гамади та інших. 

Для багатьох жителів села Боневичів стала відкриттям почута того дня інформація. Уродженець Добромиля, професор Михайло Кріль, зокрема, розповів, чому друкарня діяла лише кілька років. Публікація історичних матеріалів викликала велике невдоволення польської шляхти, адже власник друкарні не приховував своїх поглядів та симпатій до місцевого люду (Михайло Кріль наполягає на тому, що Гербурта варто називати саме так, як він підписувався, — Іоан Фелікс Гербурт). Наприкінці 1615 року питання діяльності друкарні розглядав Вишенський сеймик, через місяць — Варшавський сейм. Відтак надруковані книги заборонили для реалізації. В останній день 1616 року Гербурт помер. Видавець Ян Шеліга, залишившись без покровителя, був змушений згорнути видавничу діяльність. Важливий осередок культури в українському Підгір’ї згас...

У день відкриття пам’ятного знака виникло кілька ідей. За реалізацію натхненно взялися небайдужі. Одна з ідей — волонтерський культурно-історичний проект “Наука Добромильська”.

Фото Оксани ПРОХОРЕЦЬ. с. Боневичі, Старосамбірський р-н