«Сеанс викриття» від Михаїла Саакашвілі

6 грудня під час виступу на конференції «Одеська Антикорупційна ініціатива» Михаїл Саакашвілі, як і обіцяв напередодні, зробив гучні викриття.


За словами голови Одеської ОДА, втрати українського бюджету від корупційних схем, які “дахує” уряд на догоду олігархам, становлять 5 мільярдів доларів. Отже, бюджет недоотримує 2,2 млрд. доларів внаслідок дії занижених тарифів на вантажні перевезення, основним вигодонабувачем  є Ринат Ахметов. Ще 2,5 млрд. доларів - борг Ігоря Коломойського перед державою по «Укрнафті» і «ПриватБанку». Близько 700 млн. бюджет втрачає внаслідок дії схем близького соратника глави уряду  Миколи Мартиненка (ОПЗ, ОГХК, Енергоатом, СхідГЗК). Ще 240 млн. становлять втрати «Укрспирту», бенефіціар - Андрій Іванчук (ще один друг Арсенія  Яценюка).

Втрати від реалізації контрафактного бензину становлять 250 млн. доларів, втрати від корупції в «Центренерго», «Укргід­ро», «Укренерго» оцінюються в 200 млн. доларів. ЗТМК, «Сумихімпром» і газові активи Фірташа — ще близько 500 мільйонів доларів. Під кінець промови Саакашвілі задався питанням: «Хто повинен відповідати за все це?». І на екрані з’явилося зображення прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Така собі ефект­на “вишенька на торті”.

“Сеанс викриття” від Михаїла Саакашвілі справив очікувано сильне враження на громадськість. Хоча, здавалось би, корупційними схемами в Україні вже давно нікого не здивуєш. Але конкретні цифри і прізвища, озвучені паном Саакашвілі, змушують “винуватців” події реагувати на звинувачення. І не так, як це робив донедавна пан Мартиненко, мовляв, все це — проплачена брехня і підступи ворогів. Зараз такі “відмазки” не пройдуть, бо, по-перше, самі факти є кричущими, а, по-друге, прозвучали вони з уст людини, яка має відповідну репутацію і авторитет. 

Чи не вперше на такого роду звинувачення публічно відреа­гував голова Антикорупційного бюро. “Заяви Саакашвілі про корупцію є підставою для відкриття кримінального провадження”, - сказав Артем Ситник на прес-конференції у понеділок. Отже, малою кров’ю відбутися не вдасться. 

А тепер найцікавіше: яку мету переслідував Саакашвілі, атакуючи в такий спосіб Арсенія Яценюка? Відповідь начебто на поверхні — сам мітить у крісло прем’єра.  Саме так реагує і близьке оточення Арсенія Петровича, звинувачуючи Саакашвілі у непомірних амбіцях. Ну, щодо амбіцій, то не Яценюку про це говорити. Його амбіція — це притча во язицех. Теперішня поведінка свідчить, що він просто не уявляє себе поза кабінетом керівника уряду, оскільки заради збереження посади вдався до відвертого і публічного шантажу. Мовляв, якщо він позбудеться посади прем’єра, то країна позбудеться політичної стабільності (йдеться про розпад коаліції і, як наслідок,  дострокові парламентські вибори). Хоча з майже нульовим рейтингом Яценюка я на його місці так відчайдушно б не блефувала... А щодо мотивації Саакашвілі, то, думаю, йому не так розходиться самому сісти у  крісло керівника уряду (хоча, можливо, це завдання-максимум), як звільнити це крісло від Арсенія Яценюка. Саакашвілі, який прагне в межах Одеської області втілити у життя задумані реформи, розуміє, що допоки Яценюк і  його “любі друзі” при владі, йому навряд чи вдасться здійснити задумане. Будь-які потуги грузинського реформатора будуть розбиватися об глуху стіну урядової бездіяльності і корупції. Зрештою, ми вже були свідками того, як уряд, зокрема підконтрольна Кабміну митниця, по суті, вдалася до саботажу ініціатив одеського губернатора. Як сказав Михаїл Саакашвілі у недавньому інтерв’ю “Високому Замку”, він розуміє, що “фільтрувати море в одному місці без сенсу”. “Перший шторм, і все треба робити знову. Тому без великих змін у Києві проект “Одеса” буде приречений”, - казав  Саакашвілі. А те, що уряд Яценюка за майже два роки не спромігся впровадити жодну ефективну економічну реформу, а тіньова економіка лише зросла, це неспростовний факт.  Вже не кажу про корупцію, яка, на жаль, також процвітає. Отже, будь-яка притомна людина розуміє, що косметичний ремонт в уряді нічого принципово не змінить. Країну, в такому разі, у найкращому випадку чекає стагнація, у найгіршому — економічний крах, який призведе до вкрай загрозливої в умовах війни політичної нестабільності. Саме на такий сценарій, за словами Саакашвілі, сподівається президент Росії. Нереформована, корумпована країна — найкращий подарунок для Путіна. Відтак логічно, що прем’єр, який не здатний ламати десятиліттями існуючі корупційні схеми, мав би цілком влаштовувати нашого східного сусіда. Тож питання “Кому не вигідна відставка Яценюка?” є більш важливе, ніж питання “Кому вигідна?”.