Тут є і Париж, і Варшава...

Контрасти міста Вінниці

Малюнок вулиць подільського міста Вінниці нагадує гігантську рогачку. Дві основні магістралі розходяться від стовбура, між ними натягнута блакитна жилка Південного Бугу. Про цю аналогію почула від вінницького письменника Віктора Мельника на фестивалі Intermezzо. Учасники літературного фестивалю не раз ходили центральними вулицями міста та його малопомітними відгалуженнями. Вінничани називають частини свого міста географічними назвами, їхнє походження нерідко має випадковий характер. Колишнє кафе “Париж” перекинуло свою назву на увесь район. Тут можна почути: та це ж поруч, у “Парижі”! Є у Вінниці район, що його називають “Варшава”. А ще є Корея, Куба... Слов’янка...

Одна з центральних вулиць впирається у бетонну брилу. Далі — спуск крутими східцями до Південного Бугу. Це одна з найгарніших місцинок Єрусалимки, розтягнутої вздовж річки частини міста, що була до Другої світової війни густо заселена євреями... Теперішня вулиця 50-річчя Перемоги колись називалася Червоного козацтва. Перед тим — Ворошилова. А ще раніш була вулицею Троцького. Як вона називатиметься за кілька років?..

Є у місті й вулиця 40-річчя Перемоги. І 30-річчя Перемоги теж...

Деякі активні вінничани не мають терпцю, аби дочекатися на офіційні перейменування деяких вулиць. Скажімо, вулиці Козицького. На кількох будинках назва зафарбована білим, а поруч — саморобним трафаретом позначено: вул. Небесної Сотні.

Хто такий Козицький? І за що його погруддя на цій вулиці демонтували у  лютому 2014 року під час міського “антикомуністичного рейду”?

Був собі такий губревком (голова Подільського губернського революційного комітету) у перші роки радянської влади. Микола Козицький увійшов в історію краю ярим виконавцем політики “воєнного комунізму” та грабіжницької “продразверстки”. Селяни опиралися, створювали повстанські загони, а їх забивали залізним кулаком у світле майбутнє...

На початку осені 1920 року, коли українсько-польське союзницьке військо розпочало контрнаступ, Козицький разом з ревкомом евакуюється з Вінниці до Гайсина, але там не дають спокою повстанці отамана Ананія Волинця. Микола Козицький рушає до Харкова...

Письменник Юрій Горліс-Горський у своєму історико-документальному романі “Холодний Яр” описав загибель Козицького: потрапивши в засідку холодноярських повстанців, він покінчив життя самогубством...

Дружина ревкома похована у Вінниці. На її надгробку висічений напис: «Пусть памятником тебе будет Всемирный Октябрь»...

Перейменування, без сумніву, задоволення дороге. Та вінничани можуть вирішити це питання в ощадливий спосіб, просто змінивши наголос. Був кінотеатр з російською назвою “Родина” - став кінотеатром сімейного перегляду “Родина”.